АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Побічна дія. Фамцикловір(ФАМВІР)взагалі добре переноситься пацієнтами

Фамцикловір (ФАМВІР) взагалі добре переноситься пацієнтами. Є повідомлення про випадки головного болю та нудотипри клінічних дослідженнях. Вони в цілому були слабко чи помірно виражені в аналогічній ситуації і у хворих, які отримували плацебо.

Крім описаних проявів при клінічних дослідаху пост маркетингових даних зрідка згадуються такі ефекти:

шлунково-кишкові: блювання;

дія на центральну та периферичну нервову систему: сплутаність свідомості (переважно у людей похилого віку), галюцинації, запаморочення;

дія на шкіру та придатки: висипання.

Фамцикловір також добре переноситься хворимиз порушеною імунною функцією.

Протипоказання. Фамцикловір (ФАМВІР) протипоказаний хворим на відомугіпер чутливість до фамцикловіру чи інших компонентів ФАМВІР. Він також протипоказаний тим хворим, у яких відмічена гіпер чутливість до пенцикловіру.

Передозування. Дані про передозування фамцикловіру обмежені. Повідомлення про випадкові гострі передозування (10,5 г) обмежені. Тривале застосування (10 г на день, протягом 2 років) фамцикловіру не викликало ускладнень. У випадку передозування необхідно застосовувати підтримуючу терапію. Зрідка описані випадки гострої ниркової недостатності у хворих з захворюваннями нирок у анамнезі, у яких доза фамцикловіру (ФАМВІРУ) не була знижена відповідно до рівня функції нирок. Концентрація препарату знижується приблизно на 75 % протягом 4-х-годинного гемодіалізу.

Особливості застосування. Особливу увагу необхідно звернути на хворихз порушеною функцією нирок, у яких необхідна регуляція дозування (див. розділи“Спосіб застосування та дози” та “Передозування”). Хворим з порушеною функцією печінки, чи хворим похилого віку з нормальною функцією нирок, спеціальних заходів обережності не потрібно.

Генітальний герпес є хворобою, яка передається статевим шляхом. Ризик передачі збільшується у гострій фазі захворювання. Пацієнтам необхідно рекомендувати уникати статевих актів при наявності симптомів, навіть якщо антивірусна терапія вже розпочата. У процесі супресивноїтерапії антивірусними засобами частота виділення вірусу суттєво знижується. Однак ризик передачі залишається теоретично можливим. Отже хворі, повинні прийняти заходи з відповідного захисту при статевих контактах.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 372 | Нарушение авторских прав