АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Структурно-функціональна організація спинного мозку

Прочитайте:
  1. D. Оболонки мозку
  2. Абсцесс головного или спинного мозга
  3. Аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку
  4. Анатомия и физиология спинного и продолговатого мозга.
  5. Анатомічна будова та рефлеки середнього мозку.
  6. Анатомічна будова та функції проміжного мозку.
  7. Анатомія спинного мозку
  8. Аппарат собственных связей спинного мозга и двухсторонних связей с головным мозгом.
  9. АРТЕРІАЛЬНЕ (ВЕЛІЗІЄВЕ) КОЛО МОЗКУ».
  10. Афферентные системы спинного мозга.

Спинний мозок є найдревнiшим вiддiлом ЦНС хребетних; забезпечує порівняно примітивну, стерео- типну діяльність; у пристосовних реакціях виконує підпорядковану роль. Збудливість спинальних нейронів низька: для їх активності потрібний збуджуючий вплив від головного мозку. Разом із тим, спинний мозок – перехiдна й передаюча структура мiж робочими органами та розташованими вище вiддiлами ЦНС, а та- кож виконує ряд власних функцiй. На якому б рівні не були розташовані рухові центри головного мозку, без участі спинного мозку неможлива реалізація більшості рефлексів організму. По-перше, це тому, що спинний мозок забезпечує аферентну (чутливу) іннервацію шкіри й м’язів тулуба й кінцівок, а також част- ково внутрішніх органів та судин. По-друге, спинальні мотонейрони, що розташовані в передніх рогах, забезпечують іннервацію руховими волокнами м'язiв тулуба й кінцівок. Крім того, у шийних сегментах розташовані мотонейрони (n. phrenici), які забезпечують діафрагмальне дихання, а в грудних сегментах – мотонейрони, які забезпечують реберне дихання. Нарешті, у грудному й попереково-крижовому відділах у бокових рогах закладено центри, які регулюють вегетативні функції.

У спинному мозку є велика кількість інтернейронів (їх у 30 разів більше, ніж мотонейронів), які забезпечують пропріоспинальні рефлекси. Більша частина нервових волокон, низхідних і висхідних – пропріоспинальні й міжсегментарні. Кожний чутливий сигнал після надходження в спинний мозок завдяки дивергенції роповсюджується в двох напрямках – до вищих рівнів ЦНС, утворюючи висхідні провідникові шляхи, та до інтернейронів. Інтернейрони утворюють синаптичний зв’язок зі спинальними мотонейронами. Саме на інтернейронах закінчується більшість низхідних провідникових шляхів (кортико-спинальний, рубро-спинальний та ін.). Крім того, інтернейрони утворюють безліч міжцентральних (міжсегментних) зв’язків, що необхідно для координації рухів передніх і задніх кінцівок однобічно й двобічно, для узгодження ланцюгових рефлексів. В інтегративній діяльності за участю інтернейронів велике значення належить гальмівним нейронам. Тому при обробці інформації частина імпульсів згасає.

Пропріоспинальні міжсегментарні рефлекси причетні до корекції пози й тонусу м’язів за рахунок того, що до інтернейронів підходять посегментарно колатералі від чутливих провідникових шляхів.


 

У спинному мозку закладено генетично зафіксовані рухові програми, які здійснюються за принципом пропріоспинальних міжсегментарних рефлексів, знов-таки, завдяки ланцюгам інтернейронів. Це генера- тори ритмічних процесів чухання (у тварин), ходи.

Отже нейрони спинного мозку є або кінцевими станціями рефлекторних дуг на шляху до ефектора (якщо центри розташовані вище), або центрами власних (пропріоспинальних) рефлексів.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 493 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)