АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Функції релейних ядер

Прочитайте:
  1. IV. Основні завдання та функції служби страхових експертів
  2. Анатомічна будова та функції базальних гангліїв.
  3. Анатомічна будова та функції лімбічної системи.
  4. Анатомічна будова та функції проміжного мозку.
  5. Аптека, її структура та функції
  6. Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
  7. Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.
  8. Будова і функції довгастого мозку.
  9. Будова і функції еритроцитів.. Гемоглобін та його сполуки.
  10. Будова і функції нейрона

Релейнi ядра Т входять до складу специфiчних чутливих шляхiв. У них вiдбувається перемикання всiх видiв сенсорної iнформацiї крім нюхової


 

ділянки кори (скроневi частки).


Рис. 4.29. Проміжний мо- зок у сагітальному плані.

(зорової, слухової, тактильної, смакової, больової, пропрiоцептивної, інтероцептивної). Аксони нейронiв цих ядер прямують до відповідних проекцiйних ділянок кори. Гальмівний вплив кори на таламус дозволяє забезпечити опти- мальну передачу до кори

найважливішої інформації.

Прикладом релейних ядер можуть бути латеральнi й медiальнi колiнчастi тiла. Латеральнi колiнчастi тiла є вищими пiдкорковими центра- ми зору. Аксони нейронiв цих ядер прямуть до зорових діля- нок кори (потиличних часток). Медiальні колiнчасті тiла, пiдкорковi центри слуху, над- силають свої аксони в слуховi


До релейних ядер вiдносять також заднi вентролатеральнi й вентромедiальнi. До них надходить

iмпульсацiя вiд рецепторiв шкiри й м'язiв (відповідно тулуба й кінцівок до латерального, від голови – до


 

медіальних) пiсля перемикання в ядрах Голя й Бурдаха, а також по спиноталамiчному шляху від аферентів тригемiнальної системи. У свою чергу, одержану iнформацiю вони передають у соматосенсор- ну ділянку кори великих пiвкуль (постцентральну закрутку). До цих же таламічних ядер надходять імпульси від інтерорецепторів.

Ділянки шкiрної чутливостi в релейних ядрах перекриваються з ділянками iнтероцептивної чутливостi, чим пояснюється феномен «вiдбитих болей». Вiдбитi болi проявляються больовими вiдчуттями в пев-

них дiлянках шкiри при уражен- нях внутрiшнiх органiв (рис. 4.31). Так, при пошкодженнi шлунка можуть виникати болi навкруг

пупка; при пошкодженнi печiнки – зубний бiль; при за- хворюваннях серця – бiль пiд лiвою лопаткою. Вперше дiагностичне значення дiлянок шкiри, у котрих при захворю- ваннях внутрiшнiх органiв з'яв- ляються вiдбитi болi, оцiнив росiйський терапевт Г.А.Захар'їн (1889), а детально описав англiйський невропато- лог Г.Гед (H.Head) у 1893-1896 рр.; тому вони мають назву дiлянок Захар'їна – Геда.

Рис. 4.30. Проміжний мозок у фронтальному плані.

Рис. 4.31. Ділянки Захар’їна-Геда.

Релейнi ядра формують вiдчуття певної природи й локалiзацiї, але не дають можливостi оцiнки джерела подразнення, тобто оцiнки подразни- ка.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)