АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Парасимпатична частина автономної нервової системи

Парасимпатична частина АНС також має центральний i периферичний вiддiли. Центральний вiддiл складається з парасимпатичних ядер, закладених у середньому та довгастому мозку й крижових сегмен- тах (II – IV) спинного мозку. Периферичний вiддiл – це вузли й волокна, що входять до складу окорухо- вого (III пара), лицевого (VII пара), язикоглоткового (IX пара), блукаючого (X пара) i тазових нервiв.

У середньому мозку на днi водопроводу лежить парасимпатичне додаткове окорухове ядро (ядро Якубовича-Едінгера-Вестфаля), вiдростки клiтин якого прямують у складi окорухового нерва, переклю- чаються у вiйковому вузлi (мiститься в очнiй ямцi) i закiнчуються в м'язi, який звужує зiницi, та у вiйковому м'язi.

У ромбоподiбнiй ямцi поряд з ядром лицевого нерва мiститься слиновидiльне черепне (верхнє) ядро. Вiдростки його клiтин входять до складу промiжного нерва, потiм лицевого. Разом із гiлками лицевого, а також трiйчастого нервiв парасимпатичнi волокна досягають слiзної залози, залоз слизової оболонки носової i ротової порожнин (перемикаються в крилопiднебiнному вузлi) та пiднижньощелепної i пiд'язикової залоз (перемикаються у розташованому поряд пiднижньощелепному вузлi).

Слиновидiльне хвостове (нижнє) ядро дає початок парасимпатичним (секреторним) волокнам привушної залози, якi виходять з мозку в складi IX пари (язикоглоткового нерва) i перемикаються у вуш- ному вузлi.

Основна маса парасимпатичних волокон, якi виходять з довгастого мозку, входять до складу блукаю- чого нерва. Вони починаються вiд його парасимпатичного спинного (дорзального) ядра на днi ромбоподiбної ямки. Передвузловi волокна тягнуться до органiв шиї, грудної та черевної порожнин, закiнчуючись в iнтрамуральних (всерединi органiв) вузлах щитоподiбної та вилочкової залоз, у бронхах, легенях, серцi, стравоходi, шлунку, кишках (до селезiнкового вигину), у пiдшлунковiй залозi, печiнцi, нир- ках. Вiд iнтрамуральних вузлiв вiдходять пiслявузловi волокна, якi iннервують цi органи.

Вiд крижових сегментiв спинного мозку парасимпатичнi передвузловi волокна прямують у складi вен- тральних корiнцiв крижових нервiв, а вiддiлившись вiд них, утворюють нутрянi тазовi нерви. Їхнi гiлки входять до пiдчеревного сплетення i закiнчуються на клiтинах iнтрамуральних вузлiв. Пiслявузловi волок- на iннервують гладкi м'язи й залози нижнiх вiддiлiв травного апарату, сечовидiльнi, зовнiшнi й внутрiшнi статевi органи.

Головним колектором чутливих шляхiв парасимпатичної нервової системи є блукаючий нерв.

Аферентнi волокна його шийного вiддiлу складають 80–90%. Приблизно 20% з них є мiєлiнiзованими, решта – тонкi безмiєлiновi. Цi волокна передають iнформацiю вiд травного тракту, органiв грудної та черевної порожнин. Утворенi цими волокнами рецептори реагують на механiчнi, термiчнi, больовi впливи, сприймають змiни рН i електролiтного складу.

Надзвичайно важлива фiзiологiчна роль чутливої гiлки блукаючого нерва – депресорного нерва. Вiн є потужним провiдником, що сигналiзує про рiвень артеріального тиску в аортi. Клiтиннi тiла аферентних шляхiв блукаючого нерва розташовано здебiльшого в яремному вузлi, а їх волокна вступають у довгастий мозок на рiвнi олив.

У складi синусного нерва, що є гiлочкою IX пари, мiститься близько 300 товстих аферентних волокон, якi зв'язанi з великою кiлькiстю рецепторiв рiзної модальностi. У цьому сприймаючому комплексi особлива роль належить каротидному клубочку, який розташовано мiж внутрiшньою i зовнiшньою сонними артерiями в мiсцi подiлу спiльної сонної артерiї (сонній пазусі, sinus caroticus).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 565 | Нарушение авторских прав