АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РОЛЬ ТВАРИН У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ТВАРИН. ОХОРОНА ТВАРИННОГО СВІТУ.

Прочитайте:
  1. A. виробляє рилізинг-фактор, що впливає на синтез ФСГ і ЛГ
  2. C. Пригнічення серцевої діяльності
  3. III ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ (ІСТОРІЙ ХВОРОБ) ПО АКУШЕРСТВУ, ГІНЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН
  4. IV СХЕМА ОФОРМЛЕННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ З КУРСУ АКУШЕРСТВА, ГІНЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН
  5. А. Забезпечення пози людини
  6. А. Центр серцево-судинної діяльності
  7. Багато психотропних препаратів (мескалін, ЛСД) імітують природні медіатори. На який процес синаптичної передачі вони впливають?
  8. Біологічних ритмів людини
  9. Біохімічні процеси та енергетика трудової діяльності
  10. Блок 1. Вступ до анатомії. Скелет людини: хребет, скелет грудної клітки, верхньої та нижньої кінцівок.

 

Тварини відіграють важливу й різноманітну роль у природі. Зокрема, вони беруть участь у колообігу речовин. Як ви вже знаєте, одні з них живляться рослинами, інші – тваринами, треті – рештками організмів. При цьому тварини – споживачі мертвої органіки (жуки-гнойовики, гробарики, личинки певних мух тощо) виконують роль санітарів навколишнього середовища. Вони переробляють рештки рослин, трупи та послід тварин, очищують водойми та запобігають їхньому заростанню

Важко переоцінити роль хижих тварин як регуляторів чисельності популяцій інших видів тварин (у тому числі шкідників сільського та лісового господарства, кровосисних видів тварин). А рослиноїдні тварини регулюють густоту популяцій рослин (серед яких є й бур’яни). Наприклад, у першій половині XIX ст.. в Австралію з Америки було завезено кактус-опунцію як декоративну рослину. Умови нового континенту виявилися сприятливими для цієї рослини і вона почала масово розмножуватись й поширюватись по Австралії. При цьому вона займала значні площі пасовищ, які ставали непридатними для випасання худоби, бо кактус добре захищений своїми довгими колючками. Тому довелося завозити з Америки природного ворога опунції – кактусову вогнівку, яка й вирішила всі проблеми, бо гусінь цього метелика швидко знизила чисельність кактусу.

Вам також відомо, що різні групи тварин забезпечують запилення квіткових рослин (комахи, птахи, ссавці), поширюють плоди і насіння.

Тварини, які мають твердий скелет (форамініфери, радіолярії, коралові поліпи, молюски тощо) беруть участь в утворення осадових порід (крейди, вапняку, кремнезему тощо) та ґрунту.

Тварини відіграють величезну роль і в житті людини, оскільки є для людини джерелом їжі, а також сировини для промисловості (наприклад, віск, шкіра, пух, шовк). Здавна людина приручила диких предків таких тварин, як собака, кішка, кінь, велика рогата худоба, вівці, кози, качки, гуси та інших. При цьому людина вивела значну кількість порід свійських порід.

А деякі види хижих та паразитичних тварин (наприклад, їздців, сонечок, хижих кліщів) людина використовує в біологічному методі боротьби зі шкідниками та кровосисними видами. Такі методи мають певні переваги перед застосуванням отрутохімікатів, оскільки не забруднюють навколишнє середовище.

Тварини своїм яскравим забарвленням (наприклад, акваріумні рибки, метелики), видовим різноманіттям, співучістю (птахи) задовольняють найвишуканіші естетичні смаки людини.

Але тварини можуть завдавати шкоди господарству людини та її здоров’ю. Серед них є багато паразитів людини і свійських тварин (наприклад, сисуни, ціп’яки, аскарида, коростяний свербун), а також кровосисних видів (такі як іксодові кліщі, малярійні комарі, ґедзі), які можуть переносити збудників різноманітних захворювань. Так, іксодові кліщі переносять збудників кліщового енцефаліту, малярійні комарі – малярії, воші – висипного та поворотного тифів, блохи – чуми. Отруйні тварини (павуки – каракурт, тарантул; комахи – джмелі, шершень; змії – гадюки, кобра) можуть загрожувати здоров’ю і навіть життю людини та свійських тварин.

Досить велика кількість гризунів, комах, кліщів, круглих червів живиться культурними рослинами, знижуючи їхню врожайність. Та й запасам харчових продуктів можуть шкодити комірні кліщі, мишоподібні гризуни та інші тварини.

Неодноразово згадувалось про те, що діяльність людини часто негативно впливає на природні угруповання живих організмів. Цей вплив стає відчутнішім від зростання населення Землі та від розвитку промисловості і сільського господарства. Люди вирубають ліси, осушують водойми й болота, розорюють під ріллю цілинні степи, забруднюють довкілля хімічними речовинами, руйнуючи природні середовища, де мешкають та розмножуються тварини та рослини. Внаслідок цього велика кількість тварин і рослин взагалі зникла з нашої планети, а тисячі видів перебувають під загрозою зникнення.

Збереження різноманіття тварин і рослин нашої планети є необхідною умовою збереження життя на ній. Тому потрібно не перетворювати природу, а жити у гармонії з нею. Це можливо лише за умов розвиненого екологічного мислення, коли всі господарські рішення приймають з огляду на збереження та поліпшення стану навколишнього природного середовища.

Людина змушена постійно вести боротьбу зі шкідниками сільського господарства і лісового господарства. Звичайно, ці види завдають великих збитків, ушкоджуючи деревину, знищуючи врожай або запаси харчових продуктів. Але слід зрозуміти, що у природі немає «шкідливих» чи «корисних» видів. Ці поняття лише визначають місце того чи іншого виду тільки відносно людини та її господарської діяльності. У природних угрупованнях усі види – необхідні компоненти, і вилучення будь-якого виду з екосистеми призводить до порушення взаємозв’язків між видами, а отже, й до можливого її руйнування. Тож, перед людиною має стояти завдання: не знищувати той чи інший вид, «шкідливий» з її погляду, а обмежити його чисельність до того рівня, коли він не зможе завдати відчутної шкоди відчутної шкоди. Таким чином, необхідне раціональне природокористування, тобто таке використання видів, за якого вони змогли б зберегти чисельність популяцій на найсприятливішому рівні.

Перед людством нині гостро постають питання: як можна запобігти зникненню видів рослин та тварин, зберегти різноманітність органічного світу? Насамперед вчені створюють списки видів, які потребують охорони, як на певній території, так і на всій нашій планеті. Для цього створені Міжнародна Червона книга та регіональні Червоні книги. До останнього видання Червоної книги України (1994 рік) занесено 382 види тварин з майже 45 тисяч відомих на території нашої країни. Відловлювання чи знищення цих тварин, а також руйнування місць їхнього проживання карається законами України.

В Україні постійно удосконалюється і законодавство про охорону природи. Так, у Конституції України стверджується, що кожен громадянин зобов’язаний не завдавати шкоді природі та відшкодовувати завдані ним збитки. Питання щодо охорони природи, використання і відтворення об’єктів тваринного світу регулюються Законом України «Про тваринний світ», а збереження видів на території природоохоронних установ регламентуються законом «Про природно-заповідний фонд України». Останнім часом в Україні здійснюється Національна програма збереження біологічного різноманіття України. Її теоретичною базою є розуміння того, що кожен вид організмів є необхідним і унікальним компонентом біосфери.

ЗМІСТ

      стор.  
Вступ  
Глава 1. Тваринний організм  
1.1. Тварини як складова частина природи  
1.2. Тварини і середовище  
1.3. Угруповання тварин  
1.4. Фактори середовища та їх вплив на тварин  
1.5. Тваринний організм  
1.6. Будова тваринної клітини  
1.7. Тканини тваринного організму  
Глава 2. Опорні системи  
2.1. Покриви  
2.2. Скелет  
2.3. Сполучна тканина  
Глава 3. Рух  
3.1. Амебоїдний рух  
3.2. Мерехтливий рух  
3.3. М’язовий рух  
3.4. Локомоція  
3.5. Електричні органи  
Глава 4. Травна система  
4.1. Способи здобування їжі  
4.2. Органи травлення  
4.3. Розподіл функцій у кишковому тракті  
Глава 5. Дихальна система  
5.1. Газообмін за рахунок дифузії  
5.2. Зябра  
5.3. Трахеї  
5.4. Легені  
Глава 6. Кровоносна система  
6.1. Загальні принципи будови кровоносної системи  
6.2. Кровоносна система безхребетних тварин  
6.3. Кровоносна система хребетних тварин  
6.4. Кров та її функції  
Глава 7. Видільна система  
7.1. Будова органів виділення  
7.2. Утворення сечі  
Глава 8. Статева система  
8.1. Нестатеве розмноження  
8.2. Статеве розмноження  
8.3. Зовнішнє і внутрішнє запліднення  
8.4. Сезонність статевого розмноження  
8.5. Ембріональний розвиток і турбота про нащадків  
8.6. Післяембріональний розвиток  
Глава 9. Координація функцій  
9.1. Нервова система  
9.2. Типи нервової системи безхребетних тварин  
9.3. Нервова система хребетних тварин  
9.4. Органи чуттів  
9.5. Ендокринна система  
Глава 10. Тваринний організм і середовище  
10.1. Організм тварини як єдине ціле. Тварини і середовище  
10.2. Роль тварин у природі та житті людини. Вплив діяльності людини на тварин. Охорона тварин.  
Зміст  

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1027 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)