АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СЕЗОННІСТЬ СТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ

Той факт, що органи розмноження потрібні лише на короткий проміжок часу, висуває одну серйозну проблему. В той час, коли зябра, шлунок і серце працюють майже постійно, розмноження у багатьох тварин відбувається лише на певних стадіях розвитку і нерідко обмежено якимось одним сезоном року. Таким чином, статеві органи більшості тварин функціонують циклічно, зменшуючись у розмірах в проміжках між періодами розмноження. Ця циклічність особливо добре помітна у самок тварин, особливо у самок ссавців, у яких матка проходить ряд помітних змін перед утворенням плаценти. Таким чином, організм тварини повинен не тільки мати спеціальні статеві органи, але й регулювати їх функціональний стан.

Головна причина сезонності статевого розмноження обумовлена необхідністю пристосувати пов’язані з цим витрати енергії (на виробництво гамет, виконання довгого шлюбного залицяння, будівництво гнізда, охорону і викормлення нащадків і забезпечення їх росту) до найбільш сприятливої пори року з точки зору погоди, наявності їжі і води. Тварини враховують і такі фактори, як відсутність хижаків і паразитів. Тому в умовах помірного клімату розмноження звичайно відбувається навесні та влітку. Звичайно, конкретне проявлення такої періодичності залежить від СТРОКУ ВАГІТНОСТІ, довжини періоду розвитку і росту організму до стану дорослої тварини, загальної тривалості життя та інших факторів, пов’язаних з часом. Тварини, які дозрівають швидко, можуть розмножуватись декілька разів на протязі літа і можуть зберігати статеву активність восени і взимку. У тропічному кліматі сезонність розмноження часто визначається зміною посушливого і дощового сезонів року, оскільки це відбивається на запасах їжі і вологи. Нерідко циклічність розмноження у помірних і арктичних широтах пов’язана з довжиною світлового дня. У багатьох птахів, наприклад, зміни довжини світлового дня стимулюють не тільки розвиток гонад, але й перельоти, линьку і деякі інші щорічні явища.

Така синхронізація забезпечує одночасну готовність до розмноження самців і самок у популяції і дозволяє з» економити енергію особин в інші пори року. Існують і інші більш тонкі механізми синхронізації, особливо характерні для колоніальних птахів: так зовнішній вигляд і шлюбна поведінка одних особин можуть слугувати сигналом до наступання статевої готовності усіх членів колонії. Синхронізація також може бути пов’язана з місячними і приливно-відливними ритмами. Одна з рибок, яка живе у західного узбережжя Північної Америки, вимітає ікру на піску (виплигуючи за саму високу відмітку води) на протязі декількох ночей, які слідують за самими високими приливами цього місячного циклу. Ікра потім розвивається у піску і мальки з’являються майже одночасно з наступним самим високим приливом (через 25-27 днів), який підхоплює їх і несе у море.

Цикли розмноження можуть бути й коротше року. Деякі паразити, збудники малярії, наприклад, розмножуються через кожні декілька днів. Майже у всіх видів ссавців стан готовності самок до розмноження, який називають ЕСТРУСОМ, або ТІЧКОЮ, проходить свій особливий цикл. Часто така циклічність пов’язана зі змінами світлового дня, які стимулюють роботу яєчників і дозрівання яйцеклітин. Максимальна готовність до розмноження буває у самок напередодні ОВУЛЯЦІЇ (тобто виходу яйцеклітини з яєчників) або зразу ж після неї. Тому, як правило, відбувається запліднення молодих яйцеклітин. У невеликих гризунів естральний цикл повторюється через декілька тижнів, а у великих ссавців, таких як кити або слони, наприклад, через один-два роки. У період вагітності ця циклічність переривається.

Самці ссавців, як правило, постійно готові до розмноження, однак у деяких видів дозрівання статевих продуктів в них відбувається лише у певну пору року. В цей час звичайно починають функціонувати і пов’язані з розмноженням залози, які виділяють пахучі речовини. Поряд зі звичайними формами поведінки ці пахучі секрети слугують для приваблення або пошуку готових до розмноження самок.

Ефективність розмноження підвищується ще й завдяки багатьом фізіологічним і поведінковим механізмам. Вони включають в себе різні засоби приваблення і стимуляції потенційних партнерів. У таких тварин, як ссавці і комахи для цієї цілі широко використовуються приваблюючі запахи (АТТРАКТАНТИ). Статевий аттрактант самки метелика непарного шовкопряда здатний впливати на самців на відстані до трьох кілометрів. Самець цього метелика летить проти вітру, поки не відшукає джерело запаху. Тому використовуючи статевий аттрактант самки, можна наловити самців цих метеликів у великій кількості. Для приваблення особин протилежної статі використовується і трохи пом’якшена агресивна поведінка з додаванням складного комплексу ритуальних поз, демонстрації спеціальних узорів, застосування тактильних стимулів тощо. Період залицяння звичайно змінюється періодом довгої прихильності між партнерами, чим забезпечується не тільки розмноження, але й сумісне виховання нащадків з розподілом праці між батьками. Такі шлюбні зв’язки зустрічаються у деяких видів птахів і ссавців. Існування стад і колоній у інших видів тварин основане на домінуванні одного або декількох самців. Відомі і інші форми колоніальної і соціальної організації у тварин, також пов’язані з розмноженням.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 561 | Нарушение авторских прав