АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обмін мінеральних солей і води

Прочитайте:
  1. В. Обмін речовин
  2. ВИРАЗКОВА ХВОРОБА, ЇЇ УСКЛАДНЕННЯ: ШЛУНКОВО-КИШКОВІ КРОВОТЕЧІ, РУБЦЕВІ ДЕФОРМАЦІЇ ШЛУНКУ ТА ДПК. ПОРУШЕННЯ ВОДНО-СОЛЬОВОГО ОБМІНУ ПРИ ВИРАЗКОВОМУ СТЕНОЗІ
  3. Відкладення солей кальцію в органах і тканинах (звапнення)
  4. Відкладення солей кальцію в органах і тканинах (звапнування)
  5. Вікові особливості обміну білків, жирів, вуглеводів.
  6. ВІКОВІ ОСОБЛТВОСТІ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ РЕЧОВИН У ДІТЕЙ, ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ ШКОЛЯРІВ
  7. Вітаміни, їх роль в обміні речовин.
  8. Вкажіть обмін якого хімічного елементу регулює гормон пара щитоподібних залоз
  9. Водно-сольовий обмін
  10. Вроджені та спадкові порушення обміну речовин

Вода в дорослої людини складає 60 \% від маси тіла, а в немовляти — 75 \%. Вона є середовищем, у якому здійснюються процеси обміну речовин у клітинах, органах і тканинах. Безупинне надходження води в організм є однією з основних умов підтримки його життєдіяльності. Основна маса (близько 71 \%) усієї води в організмі входить до складу цитоплазми клітин, складаючи так звану внутрішньоклітинну воду. Позаклітинна вода входить до складу тканинної, чи інтерстиціальної, рідини (близько 21 \%) і води плазми крові (близько 8 \%). Баланс води складається з її споживання і виділення. З їжею людина одержує за добу майже 750 мл води, у вигляді напоїв і чистої води — майже 630 мл. Близько 320 мл води утворюється в процесі метаболізму при окислюванні білків, вуглеводів і жирів. Отже, мінімальна добова потреба складає близько 1700 мл води.

Надходження води регулюється її потребою, що виявляється відчуттям спраги. Це виникає при збудженні центру спраги гіпоталамуса. Організм має потребу в постійному надходженні не тільки води, але і мінеральних солей. Найбільш важливе значення мають натрій, калій, кальцій.

Натрій (№+) є основним катіоном позаклітинних рідин. Його вміст у позаклітинному середовищі в 6—12 разів перевищує зміст у клітинах. Натрій у кількості 3—6 г на добу надходить в організм у вигляді №С1

і всмоктується переважно в тонкому відділі кишечника. Роль натрію в організмі різноманітна. Він бере участь у підтримці рівноваги кислотно-основного стану, осмотичного тиску позаклітинних і внутрішньоклітинних рідин, у формуванні потенціалудії, впливає на діяльність практично всіх систем організму.

Калій (К+) є основним катіоном внутрішньоклітинної рідини. У клітинах міститься 98 \% калію. Добова потреба людини в калії складає 2—3 г. Основним джерелом калію в їжі є продукти рослинного походження. Усмоктується калій у кишечнику. Особливе значення калій має завдяки своїй утворюючій ролі як на рівні підтримки мембранного потенціалу, так і в генерації потенціалу дії.

Кальцій (Са2+) має високу біологічну активність. Він є основним структурним компонентом кісток скелета і зубів, де міститься 99 \% усього Са2+. На добу доросла людина повинна одержувати з їжею 800— 1000 мг кальцію.

Кисень, вуглець, водень, азот, фосфор складають основну масу живої речовини. В організмі значну роль у здійсненні життєдіяльності відіграють і елементи, що знаходяться в невеликій кількості. Їх називають мікроелементами. До мікроелементів, що мають високу біологічну активність, належать залізо, мідь, цинк, кобальт, молібден, селен, хром, нікель, олово, кремній, фтор, ванадій. Крім того, в організмі виявляється в незначній кількості багато інших елементів, біологічна роль яких не встановлена. Усього в організмі тварин і людини знайдено близько 70 елементів. Більшість біологічно значимих мікроелементів входить до складу ферментів, вітамінів, гормонів, дихальних пігментів.

Організм являє собою відкриту термодинамічну систему, через яку проходять потоки речовин, інформації і зовнішньої енергії.

Речовина, потрапивши в організм, проходить стадію розщеплення й всмоктування. У клітинах у процесі метаболізму заповнюються витрати маси речовин на пластичний обмін, біосинтез і на енергозатрати (у вигляді роботи і тепла). Тим самим зберігається баланс між надходженням маси речовини і його споживанням.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 534 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)