АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СНОДІЙНІ ЗАСОБИ

Прочитайте:
  1. Адренергічні засоби
  2. Адреноблокуючі засоби.
  3. Адреноміметичні засоби непрямої дії.
  4. Адреноміметичні засоби прямої дії.
  5. Адсорбуючі засоби.
  6. Алкілювальні засоби.
  7. АНАЛЬГЕЗУЮЧІ ЗАСОБИ
  8. Анальгетичні засоби
  9. АНАЛЬГЕТИЧНІ ЗАСОБИ
  10. Анальгетичні засоби.

- це лікарські препарати, що сприяють настанню фізіологічного сну, збільшують його тривалість та глибину. В невеликих дозах вони проявляють седативну дію.

Вони пригнічують міжнейронну (синаптичну) передачу в ЦНС.

Класифікація снодійних засобів:

1. Похідні барбітурової кислоти: фенобарбітал, етамінал-натрій.

2. Похідні бензодіазепіну: нітразепам.

3. Препарати іншої хімічної структури: зопіклон.

 

Нітразепам (Nitrazepamum). Похідний бензодіазепіну. Чинить анксіолітичний (усунення психічного напруження), снодійний, седативний (заспокійливий), проти судомний та м′язеворозслаблювальний ефекти. Механізм дії повязують зі спеціальними бензодіазепіновими рецепторами, внаслідок чого вни посилюють ГАМК-міметичний, тобто гальмівний вплив на ЦНС.

Снодійний ефект настає через 30 – 60 хв. і триває до 8 год. нітразепам потенціює дію засобів для наркозу, спирту етилового. Препарат акумулює. При тривалому застосуванні спричинює звикання. На відміну від барбітуратів має незначний вплив на структуру сну, спричинює менший ризик розвитку лікарської залежності.

Застосовують при порушеннях сну різного характеру, а також при неврозах та в комбінації з проти судомними засобами для лікування хворих на епілепсію.

Побічна дія: сонливість, в’ялість, головний біль, оглушення, атаксія, порушення координації рухів, рідко – нудота, тахікардія, алергічні реакції.

Протипокази: вагітність, міастенія, захворювання печінки та ирок з порушенням їх функції, водіям та іншим особам, робота яких вимагає швидкої психічної та фізичної реакції.

 

Фенобарбітал (Phenobarbitalum). Належить до похідних барбітурової кислоти. Барбітурати мають суттєві недоліки і застосуванняїх як снодійних обмежене.

Призначають дорослим як снодійний засіб за 1 год. до сну (тривалість дії – 6 – 8 год.) і як седативний та спазмолітичний засіб (при артеріальній гіпертензії, судинних спазмах), для лікування хворих на епілепсію. Фенобарбітал здатний спричинювати індукцію мікросомальних ферментів печінки, що слід враховувати при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, ефект яких може при цьому знижуватись. Цю ж дію препарату використовують для профілактики та лікування гемолітичної хвороби новонароджених.

Побічна дія: постомнічні порушення: сонливість, головний біль, м’язова слабість, прушення координації, менструального циклу; дратівливість, неврози і навіть психози (внаслідок скорочення парадоксальної фази сну), психічна та фізична залежність (наркоманія) як наслідок тривалого застосування, толерантність(в результаті тривалого застосування), симптоми абстиненції: дратівливість, пітливість, нервозність, порушення зору, диспепсичні явища, алергічні реакції.

Протипокази: захворювання печінки і нирок, які супроводжуються порушенням їх функції.

 

Гостре отруєння барбітуратами виникає внаслідок випадкового або навмисного передозування. На першій стадії у потерпілих спостерігають слабість, сонливість, головний біль. Невдовзі – глибоке пригнічення ЦНС6 втрачається свідомість, послаблюються рефлекси, пригнічуються центри довгастого мозку, у зв’язку з чим пригнічується дихання, знижується артеріальний тиск, шкіра та слизоі оболонки стають блідими з ціанотичним відтінком.

Лікування гострих отруєнь полягає в прискоренні виведення препарату з організму та підтримці життєво важливих функцій. Проводять промивання шлунка 9якщо отрута не всмокталась в кров), дають сорбенти, сольові проносні. Проводять форсований діурез.при великих концентраціях отрути в крові проводять гемосорбцію, перитонеальний діаліз, гемодіаліз. У тяжких випадках застосовують судинозвужуючі та кардіотонічні засоби, антибіотики для профілактики пневмоній, проводять штучне дихання.

 

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 635 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)