АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОРГАНІЧНІ В'ЯЖУЧІ ЗАСОБИ

Танін – (галодубильна кислота)

Одержують з чорнильних горішків – наростів на нижній поверхні листя дуба, а також із листя сумаху та скумпії.

Світло – жовтий або бурувато – жовтий аморфний порошок, розчинний у воді та спирті.

Діє протизапально, кровоспинно, протимікробно.

Застосовують всередину при запаленнях шлунка і тонких кишок, при отруєннях алкалоїдами і солями важких металів у формі 0,5 – 2% розчинів.

GПри запальних процесах слизової оболонки ротової та носової порожнин, глотки, гортані, прямої кишки їх промивають 0,5 – 2 % розчином; як кровоспинний засіб зовнішньо 5 – 10% розчини. При опіках, на рани та виразки, при пролежнях у формі 3 – 10 % мазей та розчину.

Танальбін

Продукт взаємодії дубильних речовин скумпії та сумаху з казеїном.

Випускають порошок, таблетки.

Застосовують всередину при захворюваннях кишок.

Теальбін

Продукт взаємодії дубильних речовин листя чаю з казеїном.

Буруватий аморфний порошок, майже нерозчинний у воді. Дія і застосування такі ж, як і танальбіну.

Кора дуба

Зібрана рано на весні кора молодих гілок дуба. Містить 10 – 20% дубильних речовин. Застосовують при запаленнях шлунка і кишок, слизових оболонок рота та глотки у вигляді відварів, порошків і болюсів.

Трава звіробою

GДіє в’яжуче, протизапально, антисептично, жовчогінно і сечогінно. З трави виробляють антибіотик новоіманін.

Застосовують у формі відварів зовнішньо і всередину.

Квітки ромашки

Застосовують у формі настойок при запаленні шлунка і кишок та як спазмолітичний засіб; зовнішньо – для промивання слизових оболонок.

Листя шавлії

Застосовують всередину у формі настою. Зовнішньо – для промивання слизових оболонок і ран.

Неорганічні в’яжучі засоби

До в’яжучих неорганічного походження відносять сполуки важких металів, які здатні утворювати з білками тканин та мікробних клітин альбумінати. Ступінь в’яжучої, подразнюючої, припікаючої та протимікробної дії залежить від щільності утворюваного альбумінату. Виключно як в’яжучі застосовують препарати вісмуту.

Вісмуту нітрат основний

GБілий аморфний або дрібнокристалічний порошок.

Випускають у порошках, таблетках по 0,25 і 0,5 мг; 10% мазі; входить до складу таблеток “Вікаір” та “Бісал”.

При внутрішньому введенні поступово розчиняється в шлунковому соку, діючи в’яжуче та протимікробно.

Застосовують у формі мікстур, болюсів, пілюль, таблеток при гастроентеритах та виразках шлунка, зовнішньо на рани, при опіках та виразках у формі 5 – 10 % присипок і мазей.

Ксероформ

Випускають у порошках та 3- 5% мазях.

Входить до складу мазі G Вишневського:

3 частини ксероформу

3 частини дьогтю березового

96 частин олії касторової.

Застосовують всередину при захворюваннях шлунка і кишок, зовнішньо у формі 3 – 10% присипок і мазей на рани, при екзаменах, опіках, виразкових кератитах.

Дерматол

Випускають у порошках і 10% мазях на вазеліні. Застосовують у формі присипок, мазей і свічок (5 – 20%) на рани, мокнучі виразки, при опіках і запаленні слизових оболонок.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 544 | Нарушение авторских прав