АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ШИЙКИ МАТКИ

Рекомендований комплекс діагностичних досліджень дозволяє вибрати ме­тод лікування з урахуванням характеру і ступеня вираженості епітеліальних змін. У випадках доброякісних патологічних процесів метод лікування вибира­ється на основі даних клініко-едоскопічного та цитологічного досліджень. При посттравматичній ектопії призматичного епітелію і доброякісній зоні трансфо­рмації проводиться лазеровапоризація, діатермокоагуляція, кріодеструкція. За наявності масивного ектропіону, рубців та розривів у жінок після 40 років ре­комендується секторальна або кругова діатермоексцизія (діатермоконізація), а в репродуктивному віці — корегуюча діатермопунктура або пластична операція. У хворих з дисгормональною ектопією призматичного епітелію необхідно ви­значити характер гормональних порушень і призначити відповідну терапію. У хворих на субепітеліальний ендометріоз, окрім місцевого лікування (видалення вогнища шляхом кріо- або лазерною деструкцією), визначається баланс стате­вих гормонів і призначається гормонотерапія.

Кріодеструкція при лікуванні хворих з посттравматичними ектопіями призматичного епітелію, доброякісною зоною трансформації та субепітеліального ендометріозу є більш ефективною І менш травматичною, ніж діате­рмокоагуляція.

Доброякісні поліпи неохідно видаляти шляхом лазеровапоризації, діатермокоа­гуляції або кріодеструкції з наступним руйнуванням поліпа. Матеріал, отриманий після видалення тканин, обов'язково підлягає гістологічному дослідженню.

За наявності екзо-, ендоцервіцитів та справжніх ерозій проводиться місце­ва і загальна протизапальна терапія. Вибір лікувальних засобів встановлю­ється за результатами бактеріологічних досліджень.

У хворих на передракові стани метод лікування вибирається з урахуван­ням комплексного клініко-ендоскопічного, цитологічного та морфологічного досліджень. До ефективних методів лікування дисплазій відносять конусовидну діатермоексцизію, лазерну та кріодеструкцію. Лазерна деструкція най­більш раціональна на основі С0₂. Діатермокоагуляція не може бути визнана раціональною. Оскільки після її використання в епітелії нерідко зберігаються незруйновані клітини, які в подальшому можуть малігнізуватися.

Перед лікуванням передпухлинних процесів шийки матки необхідно орі­єнтувати студентів на необхідність проведення діагностики і лікування сексу­ально трансмісивних захворювань статевих органів. При лікуванні доброякіс­них процесів, дисплазії шийки матки, асоційованих з ВПЛ, слід проводити етіопатогенетичну терапію (місцева цитостатична терапія (5-фторурацилом) в комплексі з кріодеструкцією, СО2 лазерною вапоризацією, електроконізацією та місцевою чи системною інтерферонотерапією).

Показанням для гістеректомії при захворюваннях шийки матки є:

- CIN ІІІ з локалізацією у цервікальному каналі;

- технічна неможливість проведення електроексцизії у зв’язку з анатомічними особливостями;

- поєднання з міомою матки або пухлинами яєчників;

- рецидиви після кріотерапії або лазерної терапії.

У пацієнток, які є носіями віруса папіломи людини, при відсутності патоморфологічних змін на шийці матки, вірус папіломи людини втрачає своє діагностичне значення, і ці пацієнти не підлягають лікуванню. Однак ці пацієнтки повинні знаходитись в групі ризику з виникнення передраку та раку шийки матки. Профілактичні заходи повинні бути спрямовані на елімінацію фактору ризику з виникнення передраку, раку шийки матки та на своєчасне виявлення, лікування фонових, передракових станів шийки матки. Вилікуваних хворих на доброякісні пато­логічні процеси можна знімати з диспансерного нагляду лише після заключ­ного огляду з використанням кольпоцервікоскопічних та цитологічних мето­дів через півтора — два місяці. Після радикального лікування хворих на пе­редракові процеси вони підлягають кольпоцервікоскопічному і цитологічно­му контролю через півтора місяці, 6 місяців і року після лікування. Зняття з обліку допустиме тільки при повному ендоскопічному, цитологічному виду­жанні через два роки після лікування.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 439 | Нарушение авторских прав