Відбір донорів
1.1. До виконання донорських функцій допускаються особи, які зобовязані пред′явити паспорт або документ, що засвідчує особу та місце її проживання.
1.2. Перед кожною крово/плазмоздачею необхідно провести передтестове консультування особи, яка виявила бажання здати кров або плазму.
1.3. Особа, яка виявила бажання здати кров, плазму, або кістковий мозок попереджується про те, що наявність у неї сифілісу та інших захворювань, що можуть передаватися трансфузійним шляхом, є протипоказанням для виконання донорських функцій.
Необхідно отримати підпис зазначеної особи у формах медичної документації ф405у, ф406у та ф407у.
Особу, яка виявила бажання здати кров/плазму, необхідно проінформувати щодо відповідальності за приховування відомостей про наявні або перенесені захворювання на сифіліс та інші хвороби, що можуть передаватися трансфузійним шляхом, а також проінформувати її, що виконання донорських функцій можливе щонайменше через добу після вживання алкогольних напоїв, психотропних лікарських засобів, їжі, яка містить значну кількість жирів та гострих приправ.
2. Обстеження донорів та осіб, що виявили бажання здати кров:
2.1. Обстеження здійснюється перед кожною крово/плазмоздачею лікарем-дерматовенерологом.
2.2. Перед кожною крово/плазмоздачею лікар-дерматовенеролог повинен провести співбесіду з метою виявлення в анамнезі перенесеного сифілісу раніше або на даний момент та проведеного превентивного лікування з приводу статевого контакту з особою, хворою на сифіліс.
2.3. При здійсненні об¢єктивного обстеження лікар-дерматовенеролог зобов¢язаний:
- ретельно оглянути всі шкірні покриви та видимі слизові оболонки;
- вивчити візуально та пальпаторно стан кісткової системи та лімфовузлів;
- врахувати можливість наявності не лише активних проявів сифілісу, а й ознак, що можуть свідчити про сифіліс в минулому, у тому числі вроджений сифіліс, для якого характерні рубці, дистрофії, зміни зубів, кісток, вкорочення мізинця тощо.
2.4. Лабораторне обстеження донорської крові.
Для технічного виконання робіт з постановки відповідних реакцій залучаються лаборанти зі спеціальною підготовкою з питань лабораторної діагностики сифілісу. Оцінка та підпис результатів аналізів є виключно компетенцією завідуючого лабораторією або лікаря-лаборанта.
Обстеження донорської крові на сифіліс проводиться методом імуноферментного аналізу.
При отриманні негативних результатів кров може використовуватися для приготування компонентів і препаратів крові.
У разі отримання позитивних результатів проводиться повторне тестування сироватки крові згідно з інструкцією до тест-системи, яка при цьому використовується.
У разі підтвердження аналізу як позитивного, еритроцитарна маса та плазма, отримана від цього донора, знищуються.
В лабораторії повинен бути журнал обліку донорів з позитивними, слабопозитивними та сумнівними результатами імунологічних досліджень.
2.5. У дерматовенерологічному закладі для підтвердження чи спростування позитивного результату імуноферментного аналізу обов′язково проводять обстеження донора за методом імобілізації трепонем або методом імунофлюоресценції.
3. Заходи при виявлені осіб з позитивними імунологічними реакціями та таких, відносно яких є підстави запідозрити у них наявність захворювання на сифіліс:
3.1. При виявленні особи з підозрою на наявність клінічного сифілісу інформація про неї з детальним викладенням реєструється у відповідному журналі (додаток 1).
3.2. Особі пропонують звернутися в спеціалізований медичний заклад для подальшого обстеження та лікування, а також персонально попереджають про відповідальність за розповсюдження венеричних хвороб та видається направлення до територіального державного дерматовенерологічного закладу.
3.3. При наявності у донора клінічних ознак, що дозволяють запідозрити сифіліс та позитивних результатах імунологічного обстеження крові у особи інформація щодо неї протягом доби письмово передається до територіального дерматовенерологічного закладу.
3.4. Лікар дерматовенерологічного закладу (відділу) служби крові повинен постійно заповнювати журнал обліку донорів з позитивними результатами імунологічного обстеження (додаток 2).
3.5. Кров та плазма від донорів з позитивними результатами обстеження на сифіліс є абсолютним браком.
3.6. Дані про донорів з позитивним результатом обстеження заносяться до Національного і регіонального реєстрів донорів як дані про осіб, яким відмовлено в виконанні донорських функцій.
На дерматовенерологічні заклади покладаються наступні обов¢язки:
1. Контроль за проведенням заходів щодо профілактики трансфузійного сифілісу на території обслуговування дерматовенерологічного диспансеру (відділення, кабінету), в тому числі контроль за лабораторною службою крові з питань діагностики сифілісу. Організаційно-методичне забезпечення заходів профілактики природженого сифілісу.
2. Виявлення серед хворих на венеричні захворювання (зокрема, на сифіліс) шляхом збирання детального анамнезу осіб, які є донорами крові та її компонентів (***). Результати опитування заносяться до первинного медичного документу.
*** - при захворюванні на первинний сифіліс потрібно з¢ясувати, чи не був хворий донором за останні 6 місяців. При захворюванні на вторинний, рецидивний, ранній прихований та на пізні форми сифілісу потрібно з¢ясувати, чи не був хворий донором за останні 2 роки.
3. Попередження хворих на сифіліс про те, що донорами крові та її компонентів, тканин і органів вони не можуть бути протягом життя. Попередження оформляється документально з підписом хворого.
4. Проведення розшуку, обстеження, а при потребі, і лікування донорів та інших осіб, що направлені закладами служби крові.
5. Обстеження донорів з позитивними імунологічними реакціями на сифіліс здійснюється шляхом спільного використання серологічних, імунологічних реакцій та при застосуванні реакції імобілізації трепонем та реакції імунофлюоресценції двічі з інтервалом у 1 місяць.
6. Надання допомоги закладам служби крові при обстеженні донорів перед здачею крові при масовій заготівлі крові або у випадках, коли проведення огляду осіб, що виявили бажання здати кров, в закладах служби.
7. Оперативного розшуку, притягнення до обстеження реципієнтів гемотрансфузійних середовищ, якщо встановлено, що дані середовища заготовлені від хворих або від осіб, які раніше хворіли на сифіліс.
8. Превентивного лікування реципієнтів гемотрансфузійних середовищ відповідно до “Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом”,
*** Превентивне лікування реціпієнта, якому було перелито кров хворого на сифіліс, проводиться за однією з методик, рекомендованих для первинного серопозитивного (вторинного свіжого) сифілісу, якщо з моменту трансфузії пройшло не більше, ніж 2 місяці.
Рекомендовано також дворазове введення екстенциліну, ретарпену по 2400000 ОД з інтервалом в 1 тиждень.
Якщо термін після переливання крові хворих на сифіліс складає від 3 до 6 місяців, то реціпієнту проводиться клініко-серологічний контроль з інтервалом 2 місяці тривалістю 6 місяців.
Якщо після переливання крові пройшло понад 6 місяців, то проводиться одноразове клініко-серологічне обстеження.
ЖУРНАЛ
Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 653 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |
|