АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування вагітних

Пеніциліни є не тільки препаратами вибору, але єдиним адекватним засобом лікування вагітних, хворих на сифіліс. Альтернативою можуть слугувати тільки макроліди, застосування яких виправдане виключно нестерпністю пеніцилінів, коли специфічна десенсибілізація неможлива. Еритроміцин погано проникає крізь плаценту і не може призначатись для лікування вагітних після 18 тижнів. Кларитроміцин, спіраміцин, мають високу біодоступність і добре проникають крізь плацентарний бар¢єр.

Для жінок в другій половині вагітності необхідні ефективні та водночас зручні схеми лікування сифілісу, які відповідають наступним вимогам:

· профілактика природженого сифілісу при вчасно початому лікуванні;

· гарантія трепонемоцидної (трепонемостатичної) концентрації в усіх тканинах матері та плоду від 2 до 4 тижнів (в залежності від форми захворювання);

· максимальне скорочення перебування в стаціонарі, можливість лікування в умовах денного стаціонару;

· добра переносимість і відсутність негативного впливу на плід.

Основні методики

Методики лікування сифілісу у вагітних залежать від форми захворювання і строку вагітності.

Профілактичне лікування вагітних жінок у першій половині вагітності (до 19-20 тижнів) проводиться за однією з таких методик:

· натрієва сіль бензилпеніциліну по 500 тис. ОД кожні три години протягом 15 діб;

· бензатин-бензилпеніцилін (екстенцилін, ретарпен) 2,4 млн. ОД один раз на тиждень, дві-три ін’єкції;

· біциліни -1, -3, -5 по 1,2; 1,8; та 1,5 млн. ОД відповідно, двічі на тиждень, на курс 7 ін’єкцій;

· прокаїн-пеніцилін G 1,5 млн. ОД 1 раз на добу 15 діб;

· новокаїнова сіль пеніциліну по 600 тис. ОД двічі на добу протягом 15 діб;

· пеніцилін G (натрієва сіль), внутрішньом’язово по 1 мл. ОД три рази на добу 15 діб.

Превентивне і специфічне лікування жінок у першій половині вагітності (до 19-20 тижнів) проводиться методами, аналогічними тим, що застосовуються при лікуванні дорослих.

Лікування жінок у другій половині вагітності засновано на комбінації водорозчинного пеніциліну G (натрієва сіль), який вводиться внутрішньовенно та бензатин-бензилпеніциліну, який вводиться внутрішньом’язово. З метою профілактики реакції Jarisch-Herxheimer, при якій можливе токсичне ураження плоду, перед початком лікування вводиться 30 мг преднізолону одноразово. Лікування проводяться в умовах стаціонару.

Схеми специфічного лікування різних форм сифілісу у жінок в другій половині вагітності.

Пеніцилін G (натрієва сіль), внутрішньовенно 2 млн. ОД, два рази на добу, кожні 12 годин (перша ін’єкція — 500 тис. ОД, друга — 1 млн. ОД):

· превентивне, профілактичне — 8 діб (16 ін’єкцій);

· сифіліс первинний — 10 діб (20 ін’єкцій);

· сифіліс вторинний свіжий і прихований ранній з строком зараження до 6 місяців — 12 діб (24 ін’єкції);

· сифіліс вторинний рецидивний і ранній прихований з строком зараження від 6 місяців до 1 року — 14 діб (24 ін’єкції);

При всіх формах сифілісу через 12 годин після останньої внутрішньовенної ін’єкції одноразово вводиться бензатин-бензилпеніцилін 2,4 млн. ОД (по 1,2 млн. ОД в обидві сідниці). При прихованому неуточненому сифілісі лікування проводять двома курсам по 14 діб пеніциліну G внутрішньовенно по 2 млн. ОД два рази на добу плюс бензатин-бензилпеніцилін (екстенцилін, ретарпен) 2,4 млн. ОД одноразово. Другий курс проводиться через 3-4 тижні після першого.

Резервні методики для лікування вагітних

При встановлені вузько специфічної нестерпності до пеніциліну лікування проводиться напівсинтетичними пеніцилінами (оксациліном або ампіциліном), які вводять внутрішньом’язово по 1 млн. ОД через 6 годин протягом 14-28 діб, залежно від стадії захворювання. У деяких пацієнтів, які мають алергію до всіх препаратів пеніцилінового ряду, ці препарати також викликають непереносимість. У цих випадках можна провести десенсибілізацію феноксіметилпеніциліну за відповідною схемою, або перейти на лікування макролідами — кларитроміцином або спіраміцином.

Призначають:

· по 0,5г кларитроміцину (в 20 мл ізотонічного розчину) два рази на добу, внутрішньовенно, або

· 1,5 млн. МО спіраміцину (розчиняють у 4 мл води, а потім уводять в 100 мл. 5% глюкози), два рази на добу внутрішньовенно.

Тривалість терапії:

· при превентивному, профілактичному лікуванні — 8 діб (16 ін’єкцій);

· при сифілісі первинному — 10 діб (20 ін’єкцій);

· при сифілісі вторинному свіжому і ранньому прихованому з строком зараження до 6 місяців — 12 діб (24 ін’єкції);

· при сифілісі вторинному рецидивному і ранньому прихованому з строком зараження більше 6 місяців — 14 діб (28 ін’єкцій).

При всіх формах сифілісу через 12 годин після останньої ін’єкції призначають кларитроміцин по 0,5г, або спіраміцин 3 млн. МО перорально, кожні 8 годин протягом 10 днів.

При всіх ранніх формах сифілісу (строк зараження не більше 1 року) лікування проводиться одним курсом. При пізньому і прихованому сифілісі з невстановленим строком зараження, а також при злоякісному перебігу захворювання лікування проводиться двома курсами: кларитроміцин або спіраміцин по 14 діб внутрішньовенно, з перервою між курсами 3-5 тижнів. При порушенні функції нирок і печінки метаболізм та елімінація препаратів затримується. При вмісті креатиніну в сироватці крові більше 10 мг% та його кліренсі менше 10 мл/хв, а також при підвищенні рівня трансаміназ (АЛТ, АСТ, ЛДГ) більш ніж на 50%, разові дози пеніциліну, кларитроміцину, або спіраміцину знижують в 1,5-2 рази.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 664 | Нарушение авторских прав