ВІТРЯНА ВІСПА
Вітряна віспа – гостре вірусне захворювання, викликане вірусом із родини герпесвірусів, характеризується помірною гарячкою, появою на шкірі, слизових оболонках дрібних пухирців із прозорим вмістом.
Етіологія: ДНК-вмісний вірус Varicella-Zoster.
Епідеміологія:
– джерело – хворий на вітряну віспу, рідше оперізувальний герпес;
– механізм поширення – повітряно-краплинний;
– сприйнятливість – висока (70-80 %), частіше хворіють діти, імунітет стійкий, можливі повторні захворювання – 3 %.
Патогенез:
1. Вхідні ворота – слизова оболонка дихальних шляхів, первинне розмноження вірусу.
2. З током лімфи потрапляє в кров, вірусемія.
3. Заноситься в епітеліоцити шкіри, слизових оболонок з розвитком типової картини захворювання.
4. Нейротропність: ураження міжхребцевих гангліїв, кори головного мозку, підкоркової ділянки, кори мозочка.
5. Дуже рідко – генералізація інфекції з ураженням печінки, легень, шкіри.
Додаткові дослідження:
– імунофлюоресцентний метод;
– серологічні: РЗК, ІФА.
Дослідження ліквору – при наявності ознак менінгоенцефаліту.
Особливості вітряної віспи у немовлят:
· початок із загальноінфекційних проявів (млявість, неспокій, відсутність апетиту), диспептичні явища;
· температура тіла нормальна чи субфебрильна, зростає на висоті висипки;
· висипка з’являється на 2-5 добу, масивна, іноді застигає у 1 фазі розвитку (поступовий розвиток хвороби);
· нейротоксикоз (судоми, менінгеальні симптоми);
· можливі вісцеральні прояви;
· часте нашарування бактерійної інфекції.
Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 554 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
|