АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОФІЛАКТИКА

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи. Профілактика і лікування хворих на рахіт.
  2. Аномалії конституції. Лімфатико-гіпопластичний і нервово-артритичний діатез. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  3. Аскаридоз. Клінічні ознаки. Лікування. Профілактика.
  4. Бактерійні токсикози:ботулізм, стафілококовий токсикоз , їх етіологія, профілактика.
  5. Гіпокальціємічний синдром. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  6. Гіпотрофія. Етіологія. Клінічна картина. Лікування. Профілактика. Догляд.
  7. Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Етіологія. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика. Догляд.
  8. Ентеробіоз. Клінічні прояви. Лікування. Профілактика.
  9. Мікотоксикози, їх етіологія, профілактика.
  10. Причини їх виникнення, методи усунення, профілактика

Вакцини.

Менінгококові вакцини містять очищені капсульні полісахариди. Здебільшого виробляють моно- та комбіновані вакцини проти менінгококів груп А та С Вакцина проти менінгокока групи В існує лише кубинського виробництва, але вона не зареєстрована в Україні. Як і всі некон'юговані полісахаридні вакцини, менінго кокові вакцини недостатньо імуногенні у дітей раннього віку, молодших 2 років, в зв'язку з чим вони застосовуються звичайно у дітей, старших 1-2 років. Зараз випробовуються вакцини, кон'юговані з білком-носієм, застосовувати які можна буде з перших місяців життя, що відкриє можливість захисту найбільш чутливих вікових груп.

 

Показання до проведення щеплення.

Масове щеплення не проводиться. При наявності тісних, сімейних контактів, для профілактики спорадичних випадків захворювання на менінгококову інфекцію рекомендується прийом антибіотиків та нагляд за контактними (див.нижче).

Щеплення рекомендується окремим групам підвищеного ризику розвитку інфекції у важких фульмінантних формах або для контролю спалахів інфекції, що викликані серогрупами мікроорганізмів, які містяться у вакцині:

1. Дорослі та діти, старші 2 років, з функціональною та анатомічною аспленією, в зв'язку з потенційним ризиком фульмінантного перебігу менінгококемії. При можливості, вакцина повинна бути введена за 10-14 діб до спленектомії. Вакцина меже бути введена одночасно (у різні ділянки тіла) з вакцинами проти пневмококової та Hib-інфекцій, які також рекомендовані для цих пацієнтів.

2. При епідемічному підйомі захворюваності на генералізовані форми інфекції (показник більше ніж 2,0 на 100 000 населення), в джерелах інфекції, що викликані відповідними серогрупами збудників.

3. В США та Канаді проводиться щеплення солдатів-новобранців.

 

Імунітет.

За даними окремих досліджень, серед дорослих та дітей, старших 2 років, вакцина проти менінгококів А+С має 90 % ефективності в попередженні захворювання. Формування імунітету спо­стерігається протягом 7-14 діб після введення. Тривалість імунітету після однієї дози вакцини не менше 2-х років. Оптимальні терміни ревакцинації на сучасному етапі не визначені. Між серо­групами перехресного протективного імунітету не утворюється.

 

Профілактика контактних.

Особам, які близько контактували з хворим на генералізовану форму менінгококової інфекції (в родині, дитячому садку, яслах, школі), проводять хіміопрофілактику: рифампіцин per os протягом 2-х діб (у дозі 10 мг/кг двічі на добу); цефтріаксон в/м одноразово в дозі дорослим - 250 мг, дітям <15 років - 125 мг; або ципрофлоксацин per os 1 раз, дорослим 500 мг. Розпочинати профілактику бажано якнайшвидше, протягом 24 годин після виявлення першого випадку. Результати бактеріологічного дослідження змивів з дихальних шляхів контактних не визначають тактики проведення профілактичних заходів.

Є фактом, що найбільш небезпечним є момент інфікування, внаслідок якого у частини розвивається носійство менінгококів, а у деяких - генералізовані форми інфекції. Немає чітких даних, що у носіїв менінгокока розвивались генералізовані форми. Отже, якщо у людини сформувалось носійство менінгокока у верхніх дихальних шляхах, то вона, практично, є поза загрозою розвитку генералізованих форм інфекції. Враховуючи вищевикладене, на сучасному етапі рекомендується проводити хіміопрофілактику контактних, хіміотерапія носіїв вважається неефективною.

Хіміопрофілактику можна доповнити щепленням вакциною, що містить ту ж серогрупу мікроорганізмів.

 


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 896 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)