СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДИХАННЯМ
Навчальна мета, уміти спостерігати за частотою, глибиною та ритмом дихання; надати допомогу хворому в разі виникнення ядухи.
Виховна мета, навчити відволікати увагу пацієнта під час обстеження дихання.
Початковий обсяг знань: знати фізіологічні параметри дихання; від чого залежить зміна темну дихання; причини зміни глибини дихання; що таке задишка інспіраторна, експіраторна, змішана: патологічні типи ядухи.
Оснащення:
1) секундомір або годинник Із секундною стрілкою:
2) температурний листок.
Фізіологічні параметри дихання. Нормальне дихання І-, людини беззвучне й непомітне для оточуючих. Людина звичайно дихає через ніс із закритим ротом. У дорослих людини у стані спокою частота дихання коливається від 16 до 20 за 1 хв, причому вдих у 2 рази коротшій"! за видих. Під час сну та в етапі спокою дихання стає повільнішим. У положенні лежачи людина здійснює 12—14 дихань за 1 хв, стоячи — 18 — 20. У жінок частота дихання дещо більша, ніж у чоловіків. У спортсменів частота дихання становить навіть 8—10 дихальних рухів за 1 хв. Швидке дихання (тахіпное) виникає при посиленій фізичній прані, нервовому збудженні, високій температурі повітря.
Від чого залежить зміна темпу дихання Зміна темпу дихання залежить від захворювань органів дихання та дихальних шляхів, від хвороб серця, ппрок, мозку, гострих та хронічних інфекційних захворювань.
Зміна глибини дихання. Поверхневе дихання спостерігається в стані спокою, а також при захворюваннях легень, плеври, пригніченні дихального центру. Глибоке дихання виникає при фізичній роботі, емоційному збудженні, а також при діабетичній комі, уремії.
Задишка інспіраторна, експіраторна, змішана. Розлад частоти, глибини та ритму дихання спостерігається при залипни, яка супроводжується відчуттям нестачі повітря та утрудненням дихання.
А своїм характером задишка поділяється па інспіраторну, змішану та експіраторну.
При інспіраторній (на вдиху) задишці утруднений вдих унаслідок наявності перешкоди для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах (спазм голосових зв'язок, пухлина, сторонні; тіло, запальні процеси в горлі, трахеї). Дихання при такій задишці глибоке та сповільнене, супроводжується шумом, свистом та хрипінням.
При експіраторній (на вдиху) задишці вдих короткий, а видих утруднений і тривалий; хворий не встигає зробити повного видиху, як настає вже наступний вдих. Така форма вдиху задишки спостерігається при бронхіальній астмі. Дихання в цьому випадку може бути свистячим.
Найчастіше спостерігається змішані задишки. Вона виникає внаслідок зменшення дихальної поверхні легень при пневмонії, туберкульозі легень.
Патологічні типи ядухи. Різко виражена задишка називається ядухою. Якщо ядуха має характер нападу, вона називається астмою.
Унаслідок порушення діяльності дихального центру виникають патологічні типи ядухи, дихання Куссмауля, Чейна—Стокса, Біота.
Дуже сповільнене та глибоке дихання називають диханням Куссмауля. Воно супроводжується звучним шумним вдихом і посиленим видихом, після якого настає пауза. Таке дихання характерне для азотемічної уремії та діабетичної коми.
При диханні Ч е й н а — Стокса спостерігається зміна ритму дихання. При ньому хвилеподібне збільшується та зменшується_амплітуда дихання з паузами між хвилями 40- 50 с. Після паузи виникають рідкі дихальні рухи, спочатку поверхневі, а потім більш глибокі й часті. Надалі дихальні рухи знову стають поверхневими та рідкими що триває до повної паузи Таке дихання свідчить про тяжке захворювання мозку, розлад мозкового кровообігу і має погане прогностичне значення.
Дихання Біота характеризується рівномірним за глибиною диханням із періодичним виникненням тривалих пауз (до 30 с.) Такий тип дихання часто спостерігається в агональному стані хворого.
У разі появи у хворого патологічного дихання сестра повинна негайно повідомити лікаря.
Дата добавления: 2015-01-12 | Просмотры: 1285 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
|