| Етапи
| Обґрунтування
|
| Підготовка до процедури
|
| 1. Встановити у пацієнта ознаки і симптоми гіпоксії і наявність мокротиння в дихальних шляхах
| Гіпоксія може спричинити тахіаритмію, брадіаритмію та смерть. Наявність мокротиння в дихальних шляхах знижує ефективність оксигенотерапії
|
| 2. Пояснити пацієнту (коли це можливо) чи його близьким мету оксигенотерапії, наслідки процедури і отримати згоду на її проведення
| Забезпечується право пацієнта на інформацію
|
| 3. Вимити і висушити руки
| Дотримується інфекційна безпека
|
| Виконання процедури
|
| 1. Відкрити упаковку, вийняти катетер і змочити його стерильним гліцерином
| Запобігається травмування слизової оболонки носа
|
| 2. Увести катетер у нижній носовий хід на глибину, рівну відстані від вушної часточки до крил носа
| Забезпечується надходження кисню у верхні дихальні шляхи
|
| 3. Зафіксувати катетер лейкопластирем так, щоб він не випав з носа і водночас не викликав дискомфорт
| Забезпечується комфортний стан пацієнта
|
| 4. Прикріпити катетер до джерела зволожування кисню із заданими концентрацією та швидкістю подачі
| Виключається висихання слизових оболонок носа і дихальних шляхів
|
| 5. Забезпечити достатню свободу руху катетера і кисневих трубок і пришпилити їх до одягу
| Зменшується тиск на слизову оболонку носа. Пацієнт може повертати голову без ризику видалити катетер
|
| 6. Перевіряти стан канюлі кожні 8 год
| Забезпечується впевненість у прохідності канюлі і надходженні кисню
|
| 7. Спостерігати за тим, щоб зволожувальна посудина була постійно повною
| Виключається вдихання незволоженого кисню і ускладнення оксигенотерапії
|
| 8. Оглядати слизову оболонку носа і вушні раковини пацієнта для виявлення можливих подразнень
| Оксигенотерапія може призвести до висихання слизової оболонки носа. Тиск трубки канюлі або еластичної стрічки на вушні раковини може спричинити подразнення шкіри
|
| 9. Що 8 год перевіряти швидкість подачі кисню і його концентрацію
| Забезпечується призначена лікарем швидкість подачі кисню і його концентрація
|
| Закінчення процедури
|
| 1. Провести підсумкове оцінювання стану пацієнта для виявлення зменшення симптомів гіпоксії
| Підтверджується позитивна динаміка, тобто ознаки зменшення гіпоксії
|
| 2. Зазначити спосіб і швидкість подачі кисню, концентрацію, реакцію пацієнта і оцінити результати процедури (чи задоволена потреба пацієнта в нормальному диханні) у відповідній документації
| Забезпечуються документування процедури і послідовність медсестринського догляду
|
