Перелік знань та умінь студентів
По закінченні вивчення курсу студент повинен знати:
- закономірності спадковості та принципи успадкування;
- механізми визначення статі;
- типи і значення взаємодії генів;
- значення позаядерної спадковості;
- закономірності мінливості, причини модифікаційної мінливості,
- поняття про норму реакції генотипу та її значення;
- роль спадкової мінливості в еволюції організмів;
- основи генетики популяцій;
- основи медичної генетики;
- причини і приклади епігенетичних модифікацій геному;
- основні методи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів;
- основні напрямки розвитку та досягнення сучасної біотехнології, молекулярної біології та генної інженерії.
Студент повинен уміти:
- правильно визначати типи взаємодії алельних та неалельних генів;
- будувати ділянки генетичних карт хромосом;
- розв’язувати генетичні задачі та тестові завдання різних рівнів складності;
- проводити гібридизацію культурних рослин;
- самостійно проводити генетичний аналіз успадкування ознак організмів;
- вільно володіти методами генетики та селекції, використовувати їх на практиці;
- доцільно використовувати закони, принципи і правила генетики;
- узагальнювати сучасні теоретичні знання в галузі єдиного комплексу природничого циклу дисциплін (біохімія, мікробіологія, генетика, екологія, біотехнологія);
- використовувати одержану теоретичну інформацію при викладанні шкільного курсу біології;
- користуватися довідковою літературою та ресурсами Інтернет.
Для успішного вивчення даної дисципліни студенту необхідні знання з: ботаніки, зоології, бiохiмiї, цитології, мікробіології, вірусології, молекулярої біології, фізіології.
Курси цитології та біохімії, які є основою для розуміння багатьох генетичних явищ, передує вивченню генетики. Оскільки цитологічний матеріал теми “Матеріальні основи спадковості” у курсі цитології вивчається докладно (у програмі з генетики він підкреслений), за рахунок бюджету часу індивідуальної роботи слід проводити колоквіум з цієї теми. Такий підхід змусить студентів повторити цитологію, активізує самостійну роботу, зміцнить принцип наступності при вивченні двох дисциплін, створить для вивчення генетики цитологічну базу.
У програмі наведена тематика лабораторних робіт. Під час лабораторно-практичних занять слід навчити студентів розв’язувати генетичні задачі. Останні сприяють пізнавальній активності, посилюють проблемність викладу матеріалу, стимулюють до використання набуті знання при поясненні конкретних ситуацій, сприяють індивідуалізації підходу у навчанні, дають змогу ефективно контролювати знання студентів.
Розв’язувати задачі доцільно під час вивчення менделівських закономірностей успадкування, типів взаємодії генів, генетики статі, зчепленого успадкування, молекулярних основ спадковості, генетики популяцій.
За рахунок часу, відведеного на індивідуальну роботу, можна провести 2-3 колоквіуми, а також 1-2 контрольні роботи.
Загальна кількість годин, передбачених навчальним планом для вивчення цієї дисципліни, складає 216, з них лекційних – 40 годин, лабораторних занять – 40 годин, самостійної роботи – 136 годин. Курс вивчається у 7 та 8 семестрах. Вивчення курсу завершується складанням диференційованого заліку.
Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 591 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
|