АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Прочитайте:
  1. Загальні правила й рекомендації щодо формування позитивного ставлення школярів до уроків фізичної культури
  2. Методичні вимоги до виконання функціональних проб.
  3. Методичні вказівки
  4. Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
  5. Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги
  6. Розділ 2. Методичні поради до виконання завдання

Завідувач кафедри

професор_____ _ Шаповалова В.А.

„____” _____________2009 р.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ((СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна Фізична реабілітація та спортивна медицина
Модуль № І
Змістовний модуль № 4
Тема заняття 12. Фізична реабілітація у хворих та інвалідів з хірургічною, травматологічною та ортопедичною патологією
Курс ІУ
Факультет Медичний

 

 

Київ 2009

 

 


1. Актуальність теми:

В результаті пошкоджень та різноманітних захворювань підпорно-рухового апарату у хворих часто спостерігаються важкі функціональні порушення, які приводять до інвалідності. Ці Функціональні порушення проявляються у зменшенні амплітуди рухів в суглобах, зниження силових можливостей тонусу мускулатури, втрати здатності до пересування та здійснення ряду побутових вправ, що обмежує працездатність.

Як відомо, загальна інвалідність після травм та ортопедичних захворювань сягає 25%. Причинами зниження та втрати працездатності у 26% випадків являються функціональні, а не морфологічні зміни, які залежать від несвоєчасного та нерегулярного та проведення відновлювального лікування, недостатнього використання засобів фізичної реабілітації. Окреме значення у розвитку стійких функціональних порушень, які призводять до інвалідності, має відсутність етапності у лікуванні хворих - припинення активного відновлювального лікування після виписки хворого із стаціонару. Лікування, яке проводиться у поліклініці, часто не відповідає принципу комплексності у використанні лікувальних засобів. У відповідності до сучасних знань, фізична реабілітація сприяє не тільки швидшому та повнішому клінічному одужанню хворих, але і відновленню функціональних змін.

Однак, необхідно пам'ятати, що позитивний вплив фізичних вправ проявляється тільки при ранньому, тривалому, систематичному та ці­леспрямованому їх використанні.

В інвалідів після лікування з використанням засобів фізичної реабілітації покращується показники функцій самообслуговування та пересування, обсягу рухів у суглобах та сиди м'язів.

Навіть при найбільш досконалій хірургічній техніці та анестезії оперативне втручання являє собою травмуючий фактор.

Фізична реабілітація входить в комплексне лікування хворих, її використання необхідне.

В передопераційному періоді її слід застосовувати з метою усунення негативного впливу гіподинамії та психічного напруження. В цьому періоді необхідно навчити хворого виконанню фізичних вправ і рухів, які будуть йому необхідні в післяопераційному періоді. Крім того, слід хворого навчити різним типам дихання, тому що, через оперативне втручання у хворих компенсаторне включається або грудний тип дихання (при операціях на черевній порожнині), або діафрагмальне дихання (при операціях на грудній клітці).

Різними типами дихання хворий повинен і для боротьби з гіповентиляціею, яка обов'язково виникає після наркозу і призводить до дихальної недостатності.

Необхідність попередження спаєчної хвороби, тромбоемболії спонукає використовувати спеціальні фізичні вправи у хворих після операції.

Вивчення даної теми дає можливість студентам оволодіти знанням про механізм лікувальної дії засобів фізичної реабілітації при травмах, про клініко-фізіологічне обгрунтування застосування цих засобів, оволодіти вмінням самостійно призначати та застосовувати фізичну реабілітацію у комплексному лікуванні хворих.

 

2. Конкретні цілі

  • Аналізувати зміни в опірно-руховому апараті, що викликані локальною і глобальною гіподинамією при імобілізації.
  • Аналізувати зміни, що викликані оперативним втручанням на органах черевної і грудної порожнини.
  • Пояснювати механізми кумулятивної дії фізичних вправ при реабілітації хворих та інвалідів з хірургічною та травматологічною патологією
  • Запропонувати обґрунтувати і самостійно призначити засоби та форми фізичної реабілітації, в залежності від періоду лікування, провести оперативний контроль адекватності фізичних навантажень оцінити кумулятивний ефект тренувань при реабілітації хворих та інвалідів з хірургічною та травматологічною патологією
  • Класифікувати спеціальні фізичні вправи
  • Трактувати локальні і глобальні зміни в організмі хворих з хірургічною та травматологічною патологією при оперативному, поточному і етапному контролі.
  • Малювати структурно-логічні схеми змісту основних питань теми заняття
  • Проаналізувати адекватність та ефективність фізичної реабілітації у хворих та інвалідів з хірургічною та травматологічною патологією.
  • Скласти алгоритм призначення фізичної реабілітації хворим та інвалідам з хірургічною та ортопедичною патологією.

 

 


Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)