Розділ 2. Методичні поради до виконання завдання
Щоб розв’язати задачі даного індивідуального завдання, студент повинен знати закони Менделя, усвідомлювати основні терміни і поняття, які використовують у гібридологічному аналізі, та вміти складати схеми схрещувань за прийнятою у генетиці формою. Тому виконання завдання варто розпочати з повторення законів Менделя та гібридологічного методу.
Потрібно панятами, що використання гібридологічного методу для аналізу успадкування ознак на будь-яких видах тварин або рослин передбачає проведення схрещування батьківських форм (Р), які відрізняються за однією (моногібридне схрещування) або декількома парами (полігібридне схрещування) альтернативних ознак і одержання гібридів першого покоління (F1) та схрещування гібридів F1 між собою і одержання гібридів другого покоління (F2).
Для аналізу генотипів у гібридологічному аналізі використовують аналізуюче та зворотне (беккрос-схрещування) схрещування.
Аналізуюче схрещування – схрещування при якому один з батьків має невідомий генотип, а другий – рецесивну ознаку та виступає як аналізатор.
Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
А – безрогість, а – рогатість
Р
| ♀ Аа х ♂ аа
|
| безрога рогатий
| G
| А
а
| а
| F1
| Аа
| аа
|
| 50% безрогі
| 50% рогаті
|
| Висновок: Генотип безрогої корови гетерозиготний
|
| Р
| ♀ АА х ♂ аа
|
| безрога рогатий
| G
| А
| а
| F1
| Аа
|
| 100% безрогі
|
| Висновок: Генотип безрогої корови гетерозиготний
|
|
Якщо аналізуюча особина з домінантною ознакою гомозиготна, то всі нащадки будуть з домінантною ознакою, якщо ж гетерозиготна, то відбудеться розщеплення в потомстві у співвідношенні 1:1 (50%: 50%).
Зворотне схрещування (беккрос-схрещування) – це схрещування гібридів першого покоління з однією з батьківських форм або аналогічною їй за генотипом формою.
Якщо батьківська форма гомозиготна домінантна, то потомство за фенотипом буде однорідним, а якщо гомозиготна рецесивна, то відбудеться розщеплення.
Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
А – безрогість, а – рогатість
Р
| ♀ Аа х ♂ аа
|
| безрога рогатий
| G
| А
а
| а
| F1
| Аа аа
|
| 50% безрогі 50% рогаті
|
|
|
| Р
| ♀ Аа х ♂ АА
|
| безрога безрога
| G
| А
а
| А
| F1
| АА, Аа
|
| 100% безрогі
|
|
Форму схем схрещувань можна розглянути на прикладі успадкування масті у собак, де чорна масть домінує над коричневою. Позначимо ген, що контролює чорну масть, великою буквою «В», а ген, що контролює коричневу масть − малою «в». Припустимо, коричневий самець був спарений з чорною гомозиготною самкою. Схема такого схрещування складається таким чином:
Р
| ♀ВВ х ♂вв
|
| чорна
| коричневий
| G
| В в
|
F1
|
Вв
(100%) гетерозиготні чорні
|
При побудові схем дигібридного схрещування запис генотипів і фенотипів F2 проводиться в решітках Пеннета. Наприклад, у собак чорне забарвлення шерсті (ген «В») домінує над коричневим (ген «в»), а короткошерстість (ген «K») – над довгошерстістю (ген «k»). Чорна короткошерста самка була спарена з чорним короткошерстим самцем. Схема такого схрещування складається таким чином:
Р
| ♀ВвКк х ♂ ВвКк
|
| чорна
короткошерста
| чорний
короткошерстий
|
Дигетерозиготна особина дає чотири типи гамет, які запишемо у решітку Пеннета і визначимо генотипи і фенотипи нащадків F2:
♀ \ ♂
| ВК
| Вк
| вК
| вк
| Розщеплення в F2:
9/16 – чорні короткошерсті;
3/16 – коричневі короткошерсті; 3/16 – чорні довгошерсті;
1/16 – коричневі довгошерсті.
| ВК
| ВВКК
| ВВКк
| ВвКК
| ВвКк
| Вк
| ВВКк
| ВВкк
| ВвКк
| Ввкк
| вК
| ВвКК
| ВвКк
| ввКК
| ввКк
| вк
| ВвКк
| Ввкк
| ввКк
| ввкк
|
Обов'язковою умовою складання схем моногібридного і полігібридного схрещувань є правильне визначення типів гамет. Гамети несуть лише по одній з гомологічних хромосом, тобто по одній алелі кожного гена. Тому у гомозигот (АА, аа; ААВВ, аавв; ААВВСС, ааввсс) завжди утворюється по одному типу гамет (А і а; АВ і ав; АВС і авс), у гетерозигот (Аа) при моногібридному схрещуванні − два (А; а):
Генотипи
| Тип гамет
| АА
| А
| аа
| а
| Аа
| А та а
| ААВВ
| АВ
| аавв
| ав
| АаВв
| АВ; Ав; аВ; ав
| ААВВСС
| АВС
| аввсс
| авс
| АаВвСС
| АВС, Авс, аВс, авС, АВс, АвС, аВС, авс
|
У гетерозигот за двома парами алелей (АаВв) різні алелі кожного гену локалізовані в різних хромосомах (алелі «А» і «а» − в одній парі гомологів, алелі «В» і «в» − в іншій), що поводяться незалежно при утворенні дочірніх клітин у мейозі. При цьому хромосома, яка несе алель «А», може відійти в дочірню клітину як із хромосомою, що несе ген «В», так і з хромосомою, що несе алельний ген «в». У свою чергу, хромосома з алеллю «а» може з рівною імовірністю відійти в дочірню клітину як із хромосомою, яка несе алель «В», так і з хромосомою, що несе алель «в». Тому у дигетерозигот (АаВв) утвориться 22=4 типи гамет (АВ; Ав; аВ; ав); у тригетерозигот − 23=8 типів (АВС, Авс, аВс, авС, АВс, АвС, аВС, авс) і т.д.
Кількість типів гамет визначається за формулою 2n (n − кількість аналізованих пар ознак) (табл. 1).
Аналогічно встановлюється також кількість можливих комбінацій гамет, фенотипів і генотипів та числове співвідношення класів за фенотипом у другому поколінні. Наприклад, для дигібридного схрещування кількість типів гамет в F2 становить 22=4, комбінацій гамет − (2)2=4, фенотипів − (2)1=2, генотипів − (3)1=3 та числове співвідношення класів за фенотипом − 3: 1.
1. Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у F2 при різній кількості пар ознак і повному домінуванні
(за третім законом Менделя)
Схрещування
| Кількість
| Пар ознак
|
Типів гамет
|
Комбінацій
гамет
|
Фенотипів
|
Генотипів
| Числове
співвідношення класів за
фенотипом
| Моногібридне
|
| (2)1=2
| (2)2=4
| (2)1=2
| (3)1=3
| 3: 1
| Дигібридне
|
| (2)2=4
| (22)2=16
| (2)2=4
| (3)2=9
| 9: 3: 3: 1
| Полігібридне
| n
| (2)n
| (2n)2
| (2)n
| (3)n
| (3: 1)n
|
Розділ 3. Рекомендована література
Базова
1. Генетика: учебник / В. Л. Петухов, О. С. Короткевич, С. Ж. Стамбеков [и др.]; – 2-е изд., перераб. и доп. − Новосибирск.: СемГПИ, 2007. – 628 с.
2. Гершензон С. М. Основы современной генетики / С. М. Гершензон. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Наук. думка, 1983. − 560 с.
3. Иванов В. И. Генетика: учебник для вузов / В. И. Иванов, Н. В. Барышникова, Д. С. Биляева [и др.]; под ред. В. И. Иванова. − М.: ИКЦ «Академкнига», 2006. − 638 с.
4. Ларцева С. Х. Практикум по генетике / С. Х. Ларцева, М. К. Муксинов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 288 с.
5. Меркурьева Е. К. Генетика с основами биометрии / Е. К. Меркурьева, Г. Н. Шангин-Березовский. – М.: Колос, 1983. – 400 с.
6. Проценко М. Ю. Генетика: підручник / М. Ю. Проценко. – К.: Вища шк., 1994. – 303 с.
7. Сазанов А. А. Генетика: учебн. пособие / А. А. Сазанов. − СПб.: ЛГУ им. А. С. Пушкина, 2011. − 264 с.
Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 1951 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|