АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

За спеціальністю 8.11010101 «Ветеринарна медицина»

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕНЕТИКА

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Щодо змісту та організації індивідуальної роботи студентів

за спеціальністю 8.11010101 «Ветеринарна медицина»

Житомир − 2013 рік

Розробники: Омелькович С. П. − доцент кафедри розведення, генетики тварин та біотехнології, к. с.-г. н.; Лісогурська Д. В. − доцент кафедри розведення, генетики тварин та біотехнології, к. с.-г. н.; Кобернюк В. В. − асистент кафедри розведення, генетики тварин та біотехнології, к. с.-г. н.

Рецензенти: Горальський Л. П. – завідувач кафедри анатомії і гістології ЖНАЕУ, доктор ветеринарних наук, професор; Киричук Г. Є. – завідувач кафедри ботаніки ЖДУ ім. І. Франка, доктор біологічних наук, професор.

Методичні вказівки затверджені на засіданні кафедри розведення, генетики тварин та біотехнології. Протокол від «___» ___________ 2013 року №___.

Методичні вказівки схвалені методичною комісією факультету ветеринарної медицини. Протокол від «___» _______________2013 року №___.

Омелькович С. П. Генетика: методичні матеріали щодо змісту та організації індивідуальної роботи студентів за спеціальністю 8.11010101 «Ветеринарна медицина» / Омелькович С. П., Д. В. Лісогурська, В. В. Кобернюк. − Житомир: ОП «Житомирська облдрукарня», 2013. − 40 с.

ЗМІСТ

ВСТУП

Наразі методологією процесу навчання визначено його переорієнтацію з суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму. Означений принцип повністю узгоджується із тенденціями, закладеними у підходах організації навчання та оцінки знань студентів за принципами ECTS та вимогами КМСОНП.

Довгий час педагог виконував роль найважливішого, а інколи єдиного, джерела навчальної інформації та практичного досвіду. Сучасний стан інформаційного забезпечення має приводити суть лекції до консультативно-оглядового означення проблеми і аналізу можливих напрямків її вирішення. Саме ж вирішення проблеми має залишатися за студентом. Слід сказати, що сьогодні переважна більшість наших викладачів перевіряє не знання, а пам’ятьстудента. Тому більша частина студентів, отримуючи певний освітньо-професійний рівень не володіють аналітичними здібностями, здатністю знаходити й обробляти інформацію, умінням висловлювати і відстоювати свої думки.

Запропоновані останнім часом національні стандарти ставлять в основу навчання самостійну, творчу роботу студента. На цьому принципі базуються і новітні, включно інформаційні, технології навчання. У навчальних планах спеціальностей реалізується тенденція до скорочення аудиторних годин та збільшення кількості годин, які відводяться на самостійну роботу. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів освіти і повинна займати не менше половини його навчального навантаження. Кредити ECTS передбачають повне навантаження студента, не обмежене лише аудиторними годинами.

Вважається, що при виконанні самостійної роботи студент повинен самостійно опрацьовувати конспекти лекцій, літературу до тем, що виносяться на практичні і семінарські заняття, самостійно складати конспекти з тем, які виносяться на самостійне вивчення, виконувати реферати тощо. Навіть, незважаючи на те, що подібні форми самостійної роботи урізноманітнилися пошуком інформації в Інтернеті, виконанням найпростіших завдань на комп’ютерній техніці, вони зводяться до чисто технічної роботи та не вимагають глибокої систематизації та творчого осмислення, конструювання, моделювання. Ефективність такого роду самостійної роботи є надто низькою і ретельно виконує її лише частина, як правило, встигаючих студентів.

Тому практична реалізація індивідуалізованого принципу самоосвіти може бути виконана при використанні в навчальному процесі індивідуальних завдань.

Індивідуальне завдання – це вид позааудиторної самостійної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, що виконується на основі самостійного вивчення частини програмового матеріалу або його систематизації та узагальнення, для практичного застосування.

Метою індивідуального завдання є самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Індивідуальне завдання – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Зміст, структура, порядок подання та захисту ІНДЗ, критерії оцінювання розробляються ведучим викладачем, затверджуються кафедрою і доводяться до відома студентів до початку його виконання.

Під час написання індивідуального завдання студент має право звертатися до викладача за консультаціями, які здійснюються за графіком індивідуально-консультативної роботи у формі: індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань.

Виконання студентом індивідуального завдання виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 967 | Нарушение авторских прав