АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Конструкція вертикального дренажу

Прочитайте:
  1. Вертикального дренажу
  2. Вертикального дренажу
  3. Види дренажу
  4. Види дренажу.
  5. Дренажу
  6. Конструкція горизонтального дренажу
  7. Проектування та конструкція
  8. Розрахунок лінійних систем дренажу
  9. Систематичного дренажу

Вертикальний дренаж проектують у вигляді водозабірних свердловин, обладнаних електричними заглибними насосами. Конструктивні елементи свердловини: глибину, діаметр, довжину і діаметр фільтра, шпаруватість, розмір і форму прохідних отворів фільтра і механічний склад гравійної обсипки повинні визначатись розрахунком.

Глибину свердловинивизначають за формулою

, (19.59)

де – глибина свердловини, м;

– довжина експлуатаційної колони, м;

– довжина фільтрової колони, м;

– довжина відстійника, м.

Довжину експлуатаційної колони встановлюють виходячи із гідрологічних умов, величини пониження рівня води в свердловині, розташування насоса і умов його роботи.

Довжину фільтра-каркасавибирають з врахуванням стандартної довжини ланки заводського виготовлення.

Діаметр свердловиниповинен визначатись за формулою

, (19.60)

де – діаметр фільтрового каркасу, м;

– товщина гравійного фільтра, м.

Діаметр фільтрового каркасувизначають за формулою

, (19.61)

де – максимальний дебіт свердловини, м3/добу;

– шпаруватість фільтрового каркасу, %.

Допустиму швидкість руху води в прифільтровій зоні визначають за формулою

, (19.62)

де – критичне число Рейнольдса;

– коефіцієнт шпаруватості гравійної обсипки (0,3-0,4);

– коефіцієнт фільтрації водоносного ґрунту, м/добу.

Швидкість руху води в фільтровій колоні і водопідйомних трубах не повинна перевищувати 2 м/с.

Шпаруватість фільтрів,як правило, приймають більше із таких значень:

Ø для стальних каркасно-стержньових просічених із стальних листів – 30 %;

Ø для азбестоцементних і пластмасових – 25 %.

Збільшення шпаруватості повинне обґрунтовуватись розрахунком фільтрів на міцність. Розміри і форму прохідних отворів підбирають в залежності від фракційного складу фільтрової обсипки. Розміри прохідних отворів при влаштуванні фільтрів із гравійно-піщаної обсипки повинні складати:

Ø для круглої перфорації ;

Ø для щілинної перфорації , ,

де – середній діаметр фракцій гравійно-піщаної обсипки, мм;

, – відповідно ширина та довжина щілин, мм.

Круглі отвори на фільтровому каркасі розташовують в шаховому порядку, а щілинні – гвинтоподібно з кутом нахилу 15 °.

Кількість отворів, що відповідає заданій шпаруватості фільтрового каркасу на 1 м його довжини, визначають за формулою

Ø для круглої перфорації ;

Ø для щілинної .

Електрозаглибний насос розташовують, як правило, над фільтром. Якщо за геолого-структурними умовами неможливо встановити насос над фільтром, його розташовують у відстійнику або у фільтрі (при умові перекриття цієї частини фільтра „глухою” трубою).

Станція управління насосними агрегатами, засоби автоматики, телемеханіки і зв’язку, контрольно-вимірювальна апаратура повинні розташовуватись в спеціальній шафі або будові.

Водовідвідна мережа свердловин вертикального дренажу повинна бути виконана із труб, лотків, облицьованих каналів або в земляному руслі. В останньому випадку ділянку водовідводу довжиною 40-50 м від свердловини виконують глухою (труба або лоток).

Водовідвідні трубопроводи повинні бути обладнані засувками і водовипускми у водоприймач. Стінки і дно водоприймачів в місці скиду дренажних вод повинні надійно захищатись від розмиву.

Режим роботи системи свердловин вертикального дренажу повинен розроблятись на підставі даних меліоративного стану зрошуваних земель в ув’язці з графіком навантаження на енергосистему, планами поточних і капітальних ремонтів свердловин і насосно-силового обладнання. Режим роботи системи вертикального дренажу повинен складатись окремо для періодів освоєння і експлуатації. Для експлуатаційного періоду коефіцієнт корисної роботи свердловини приймають 0,7-0,8 (відношення тривалості фактичної роботи до календарного часу в році).



Проектування вертикального дренажу без систем автоматики не допускається. Об’єм телемеханіки і зв’язку необхідно встановлювати в кожному конкретному випадку і визначати на підставі вимог до режиму роботи свердловини і надійності обладнання, з врахуванням покращення умов праці і скорочення кількості обслуговуючого персоналу.

Диспетчерське управління автоматизованою системою повинне забезпечувати централізацію управління і контролю свердловин і обладнання.

Кожна свердловина або група свердловин повинна обладнуватись контрольно-вимірювальною апаратурою, яка дозволяє вимірювати:

Ø кількість відкачуваної води;

Ø положення динамічного рівня води в свердловині;

Ø мінералізацію води;

Ø кількість затраченої електроенергії;

Ø напругу і силу струму в ланцюгу.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 288 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)