АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Контроль режиму ґрунтових вод

Контроль режиму ґрунтових вод здійснюється за допомогою спостережних свердловин (п’єзометрів), розташованих рівномірно по всій території зрошувальної системи і по створах.

Мета режимних спостережень:

Ø контроль за меліоративним станом зрошуваних та дренованих земель;

Ø визначення характеру сезонних, річних та багаторічних змін рівня, температури, мінералізації і хімічного складу ґрунтових вод і напірних водоносних горизонтів, з якими ґрунтові води знаходяться в гідравлічному зв’язку;

Ø прогноз режиму ґрунтових вод;

Ø встановлення характеру впливу зрошення і дренажної мережі на режим ґрунтових і напірних вод в межах зрошуваного масиву.

Внутрішньогосподарську мережу спостережних свердловин розташовують рівномірно з врахуванням грунтово-меліоративних умов. В залежності від різнорідності умов на кожні 100-200 га обладнують приблизно 1-2 свердловини. Їх розташовують так, щоб охарактеризувати місцезнаходження рівня і мінералізацію ґрунтових вод на ділянках впливу зрошувальних каналів, колекторів і дрен, намагаючись до більш менш рівномірного покриття свердловинами зрошуваної території.

Рівномірно розташована мережа спостережних свердловин служить для складання карт глибин залягання і мінералізації ґрунтових вод. Влаштування свердловин по створах дозволяє встановити вплив вод зрошувальних і дренажних каналів на динаміку ґрунтових вод. Відстань від урізу води в каналі до спостережних свердловин приймають: 25, 50, 100, 200, 500, 700, 1000 і далі через кожні 500 м. Глибину свердловини приймають такою, щоб вона показувала рівень ґрунтових вод при будь-якому їх положенні.

Спостереження за рівнем ґрунтових вод по внутрішньогосподарській мережі проводять один раз на місяць. У випадку ускладнення меліоративного стану спостереження за рівнями ґрунтових вод необхідно виконувати частіше.

За даними спостережень за режимом ґрунтових вод роблять висновок про меліоративний стан зрошуваних земель і планують комплекс заходів проти засолення і заболочення.

Свердловини на іригаційно-грунтові води в четвертинних відкладеннях (рис. 19.22) проходять колонковим способом діаметром 161 мм з повним відбором керна і документацією геологічного розрізу. Свердловини обладнують тимчасовою обсадною трубою діаметром 146 мм і посадкою фільтрової колони діаметром 76 мм з засипкою гравію і одночасним забором обсадних труб.

Конструкцію і матеріал фільтра (металевий, азбестоцементний чи керамічний) вибирають в залежності від літологічної будови водоносних відкладень (сітчасті, без сітки, сітчасті з гравійною обсипкою).

Довжина фільтра рекомендується 1-2 м, довжина відстійника 1,0-1,5 м. Після закінчення буріння і витягнення обсадних труб затрубну порожнину свердловини тампують глиною.

Рис. 19.22. Конструкція внутрішньогосподарської спостережної свердловини: 1 – фільтраційна колонка; 2 – фільтр; 3 – відстійник; 4 – бетон М-100; 5 – захисний пристрій; 6 – кришка оголовка; 7 – запірний болт.

Площадку навколо гирла свердловини на глибину 0,4 м заливають бетоном. Для захисту свердловини від пошкодження передбачають влаштування азбестоцементних труб ВТ-9 діаметром 500 мм з заливкою бетону М-100.

Всі свердловини обладнують оголовками з кришками, які пригвинчують до патрубка свердловини болтами спеціальної конструкції.

Після буріння свердловини промивають чистою водою і проводять пробну відкачку протягом доби штанговим насосом або ерліфтом.

Заміри рівня води в свердловині проводять рулеткою з „хлопавкою” або електрорівномірами.

Контрольні питання

1. Яке призначення має дренаж на зрошуваних землях?

2. Які види дренажу застосовують на зрошуваних землях?

3. Які бувають види дренажу за розміщенням в плані на зрошуваних землях?

4. Що собою представляє яружно-балочний дренаж і коли його застосовують?

5. Як поділяють види дренажу на часом роботи?

6. Коли можуть застосовувати тимчасовий дренаж?

7. Що представляє собою досконалий і недосконалий дренаж?

8. Які виділяють види дренажу за поставленими завданнями?

9. Що представляє собою горизонтальний дренаж?

10. Що представляє собою систематичний горизонтальний дренаж? Коли його застосовують?

11. Коли доцільне застосування вибіркового горизонтального дренажу?

12. В яких умовах застосовують головний і береговий дренаж? Яка його конструкція?

13. Що представляє собою відкритий горизонтальний дренаж?

14. Які недоліки має відкритий горизонтальний дренаж?

15. Які труби застосовують для будівництва дрен і колекторів?

16. Яким чином ґрунтова вода надходить до дрен різних конструкцій?

17. Для чого роблять фільтруючу обсипку навколо дрен? Яким чином встановлюють параметри фільтраційної обсипки?

18. Як влаштовують дренаж в ґрунтах з природною вологістю і в ґрунтах з підвищеним рівнем ґрунтових вод?

19. Яким чином влаштовують дрени по відношенню до зрошувальної мережі?

20. Яким чином роблять спряження дрен з колектором?

21. Які параметри дренажу розраховують при його проектуванні?

22. Які розрахункові геофільтраційні схеми виділяють при визначенні параметрів дренажу?

23. Від чого залежить глибина закладання дрен?

24. Чому остаточну глибину закладки дрен приймають на підставі техніко-економічних розрахунків?

25. Від чого залежить витрата дрени (колектора)?

26. За якими формулами ведеться гідравлічний розрахунок дрени (колектора)?

27. Які розрахункові схеми застосовують при визначені параметрів берегових дрен?

28. Яким чином здійснюють розрахунок головних дрен?

29. Які гідротехнічні споруди застосовують на мережі закритого горизонтального дренажу?

30. В яких місцях рекомендується встановлювати оглядові колодязі на мережі закритого горизонтального дренажу?

31. Чим відрізняються конструктивно відкриті і потайні колодязі на дренажній мережі?

32. З яких елементів складається оглядовий колодязь на дренажній мережі?

33. Яке призначення і конструктивні особливості відстійних колодязів на дренажній мережі?о відношенню до зрошувальної мережі?

33. підвищеним рівнем грунтових ї обсипки?

33.

34. Яка конструктивна особливість і призначення колодязів перепадів на дренажній мережі?

35. Яке призначення і конструктивна особливість водоприймальних колодязів?

36. Яка особливість в конструкції поглиначів на дренажній мережі?

37. Яким чином здійснюють спряження дрен і колекторів з відкритим водоприймачем?

38. Яка конструктивна особливість гирлових споруд на дренажній мережі?

39. Чому може виникнути руйнування гирлових споруд і як його можна запобігти?

40. В яких випадках застосовується дренажна насосна станція? Яким чином можна уникнути її застосування?

41. Як і для чого на дренажних насосних станціях влаштовують спеціальні ємкості (накопичувачі)?

42. Що собою представляє вертикальний дренаж?

43. Від чого залежить глибина свердловини вертикального дренажу і з яких елементів вона складається?

44. Від чого залежить діаметр свердловини вертикального дренажу?

45. Виходячи із чого підбирають діаметр фільтрового корпусу свердловин вертикального дренажу?

46. Чому встановлюють допустиму швидкість руху води в прифільтровій зоні свердловини вертикального дренажу?

47. Яким чином встановлюють електрозаглибний насос у свердловині вертикального дренажу?

48. Яким чином відводять відкачану воду від свердловини вертикального дренажу?

49. Якою контрольно-вимірювальною апаратурою повинна обладнатись свердловина або група свердловин вертикального дренажу?

50. Які розрахункові схеми застосовують при визначені параметрів систематичного вертикального дренажу?

51. В якому випадку застосовують лінійні системи вертикального дренажу?

52. Які насоси рекомендується використовувати для свердловин вертикального дренажу?

53. Яким чином підбирають напір насосу свердловини вертикального дренажу?

54. Яким чином можна регулювати напір насосів для свердловин вертикального дренажу?

55. Як розраховують вартість 1 м³ відкачаної води із свердловини вертикального дренажу?

56. За яких умов рекомендують застосовувати комбінований дренаж на зрошуваних землях?

57. Яка конструкція закритого комбінованого дренажу, що застосовується на зрошуваних землях?

58. Яким чином здійснюють спряження свердловин-підсилювачів з горизонтальними дренами?

59. Яким чином розраховують відстань між дренами системи комбінованого дренажу?

60. Яким чином враховують фільтраційний опір на гідродинамічну недосконалість комбінованого дренажу?

61. Яким чином здійснюють контроль режиму ґрунтових вод на зрошуваних землях?

62. Яка мета режимних спостережень на зрошуваних землях?

63. Яким чином розраховують свердловини для контролю режиму ґрунтових вод на зрошуваних землях?

64. Яка конструкція внутрішньогосподарської спостережної свердловини на зрошуваних землях?

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1034 | Нарушение авторских прав