АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація зобов’язань. Порядок класифікації зобов’язань визначено ПБО 2 “Баланс” та ПБО 11 “Зобов’язання”

Порядок класифікації зобов’язань визначено ПБО 2 “Баланс” та ПБО 11 “Зобов’язання”. Залежно від критеріїв класифікації можуть бути виділені різні види зобов’язань:

· за тривалістю терміну погашення заборгованості виділяють поточні та довгострокові зобов’язання;

· залежно від визначеності терміну та оцінки зобов’язань:

- зобов’язання з повністю визначеними умовами,

- забезпечення,

- непередбачені зобов’язання;

· за платністю:

- із виплатою відсотків позичальнику – відсоткові, фінансові зобов’язання,

- безвідсоткові;

· за видами господарської діяльності – пов’язані та непов’язані з комерційною діяльністю підприємства зобов’язання;

· за видами кредиторів:

- зовнішні та внутрішні зобов’язання,

- заборгованість перед банками та інша (небанківська),

- заборгованість перед пов’язаними та непов’язаними сторонами;

· за умовами виникнення:

- у зв’язку з одержанням товарів, робіт та послуг (аванси отримані),

- у зв’язку з нарахуванням витрат,

- у зв’язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);

· за виконанням умов погашення:

- прострочені зобов’язання,

- непрострочені зобов’язання,

- відстрочені зобов’язання.

Основою класифікації зобов’язань є їх розподіл залежно від строку, що визначається від дати балансу до дати погашення, яка визначена умовами виникнення зобов’язання (контрактом, умовами постачання, законодавством тощо).

За таким часовим критерієм виділяються дві головні групи зобов’язань – довгострокові та поточні.

Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.

Тобто для визнання зобов’язання довгостроковим достатньо виконання однієї з двох зазначених умов. Тому зобов’язання підприємства, яке виконує складні замовлення із звичайним циклом завершення більше як 12 місяців, можуть бути класифіковані у вимірі операційного циклу. Так, якщо таке підприємство має зобов’язання з погашення кредиту через 14 місяців, воно може не відносити цю заборгованість до довгострокових, якщо його звичайний операційний цикл становить 15 місяців.

До довгострокових зобов’язань належать:

· довгострокові кредити банків;

· інші довгострокові фінансові зобов’язання;

· відстрочені податкові зобов’язання;

· інші довгострокові зобов’язання.

ПБО 11 передбачені певні особливі випадки віднесення зобов’язань до категорії довгострокових. Так, зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове (ПБО 11, п. 8).

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов’язань відносяться:

· короткострокові кредити банків;

· поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

· короткострокові векселі видані;

· кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

· поточна заборгованість за розрахунками:

- з одержаних авансів,

- з бюджетом,

- з позабюджетних платежів,

- зі страхування,

- з оплати праці,

- з учасниками,

- з внутрішніх розрахунків;

· інші поточні зобов’язання.

Найбільш складними з точки зору їх класифікації у бухгалтерському обліку є фінансові зобов’язання. Головною ознакою всіх фінансових зобов’язань є їх платність. Тому ця категорія зобов’язань обумовлює, звичайно, нарахування відсоткових витрат та, відповідно, зобов’язань за нарахованими відсотками.

Як було зазначено вище, серед фінансових зобов’язань виділяються ті, що виникають внаслідок отримання кредитів від банків та від небанківських установ, а також ті, що виникають внаслідок випуску цінних паперів. Щоб уникнути помилок при визначенні типу зобов’язань необхідно ретельно аналізувати умови їх виникнення, існування та погашення. При цьому слід уважно вивчати не тільки відповідну первинну документацію, починаючи із угоди, але й, можливо, незадокументовані факти господарської діяльності, що пов’язані з існуванням заборгованості. Як було показано у прикладі відносно довгострокового кредиту банку, навіть такі факти, як погіршення фінансового стану підприємства, за певних умов може призвести до зміни категорії зобов’язань.

Якщо фінансове зобов’язання виникає внаслідок отримання кредиту від банківської установи – таке зобов’язання обліковується і виділяється у фінансовій звітності окремо.

Окремі позиції у обліку і фінансовій звітності визначені ПБО також для тих фінансових зобов’язань, які виникають внаслідок випуску самим підприємством векселів та облігацій.

Вексель – це безумовне письмове зобов’язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя.

Залежно від умов випуску та платності векселі можуть бути декількох типів (див. рисунок).

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 491 | Нарушение авторских прав