АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Облік розрахунків по орендній платі

У зв'язку з недостатнім фінансуванням з бюджету бюджетні установи надають платні послуги, зокрема здають в оренду вільні приміщення та інше майно.

Оренда — засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Оренда державного та комунального майна передбачає передавання май­на у строкове (тимчасове) платне користування (без надання права орендареві розпоряджатися орендованим майном) і таку операцію слід розглядати лише як господарську щодо оперативного володіння майном.

Орендна плата — один із видів плати за послуги, що надаються бюджетними установами (підпункт 3 пункту 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.05.2002 р. № 659).

Орендна плата належить до власних надходжень бюджетної установи та відображається у її кошторисі, бухгалтерському обліку та фінансовій звітності (форми № 4-1д, 4-1м „Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами") як кошти спеціа­льного фонду.

Незалежно від джерела придбання (загальний чи спеціальний фонд) ак­тивів, які надаються в оренду, надходження орендної плати відображаються у складі спеціального фонду бюджетної установи.

Основним документом, яким повинні керуватися бюджетні установи, що надають в оренду своє майно, є Закон України „Про оренду державного та комунального майна". Відповідно до вимог ст. 5 цього Закону бюджетною установою самостійно приймається рішення про передавання в оренду окремого індивіду ально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одну установу

Якщо ж площа майна, що передається в оренду, перевищує 200 кв. м., (а також якщо йдеться про майно структурних підрозділів установи — філій, цехів, дільниць), то на передавання в оренду цього майна бюджетній установі необхідно отримати дозвіл:

• Фонду державного майна України (його регіональних відділень та представництв) —для бюджетних установ, які фінансуються з державного бю­джету;

• органів, уповноважених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном — для бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів.

Не можуть бути об'єктами оренди:

• цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, пов'язануа з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекур­сорів;

• цілісні майнові комплекси казенних підприємств;

• об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до Закону України „Про приватиза­цію державного майна", а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджено­го Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію.

Орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами тру­дового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, між­народні організації та особи без громадянства.

Відповідно до ст. 11 Закону оцінка об'єкта оренди провадиться до укладення договору оренди згідно з методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 „Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів". Пункт 19 Методики передбачає незалежну оцінку нерухомого майна.

З 11 листопада 2004 р. діє Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна, згідно з яким конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найбільшу орендну плату при забезпеченні виконання інших умов конкурсу. Конкурс оголошується за ініціативою орендодавця або за наявності заяв про оренду від двох або більше фізичних чи юридичних осіб. Оголошення про конкурс відтепер може публікуватися не тільки в газеті „Відомості приватизації", а також, за рішенням орендодавця, і у місцевій пресі.

Після після проведення всіх необхідних процедур та вибору орендаря можна приступати до укладення договору оренди.

У договорі оренди необхідно передбачити істотні умови:

• об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

• термін, на який укладається договір оренди;

• орендна плата з урахуванням її індексації;

• порядок використання амортизаційних відрахувань;

• відновлення орендованого майна та умови його повернення;

• виконання зобов'язань;

• забезпечення виконання зобов'язань — неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

• порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

• відповідальність сторін;

• страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

• обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавст­вом встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутно­сті заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди припиняється в разі:

• закінчення строку, на який його було укладено;

• приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

• банкрутства орендаря;

• загибелі об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування майном установи не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Відповідно до статті 19 Закону № 2269 методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються:

• Кабінетом Міністрів України — щодо об'єктів, які перебувають у державній власності (сьогодні діє постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 „Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", зі змінами, далі — постанова № 786);

Методикою, розробленою Кабінетом Міністрів України, слід керуватися, визначаючи розмір плати за оренду як цілісних майнових комплексів, так і окремого індивідуально визначеного та нерухомого державного майна.

Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, атакож іншого окремого індивідуально визначеного майна) | включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.

Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі установи, із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.

Приклад 17.4. Глібовицька районна лікарня надала в оренду комерційній структурі майно терміном на 1 рік. Орендна плата в місяць становить 2400 грн., в т.ч. ПДВ 400 грн. Вартість комунальних послуг, спожитих орендарем, а також вартість інших послуг, пов'язаних з утриманням орендованого приміщення, склала 180 грн.(у тому числі ПДВ — 30 грн.). Умовами договору передбачено, що орендар перераховує всю суму орендної плати на спеціальний реєстрацій­ний рахунок бюджетної організації — орендодавця, яка самостійно провадить розподіл платежів між бюджетом та установою. Земельний податок, який зо­бов'язана сплатити бюджетна установа — орендодавець, становить 90 грн.

Розглянуто два випадки:

1. Якщо бюджетна установа-орендодавець — платник ПДВ.

2. Якщо бюджетна установа-орендодавець — не платник ПДВ.

Якщо ж бюджетна установа сама орендує приміщення в управління комунального майна чи в іншої бюджетної установи, тоді у бухгалтерському обліку відображаються операції з:

1) нарахування орендної плати за орендоване майно комунальної власності, призначене для виконання основних функцій бюджетної установи:

Дт 801, 802 — Кт 675;

2) перерахування орендної плати орендодавцю:

Дт 675 х Кт 323, 321;

3) нарахування орендної плати за орендоване майно для виконання робіт, надання послуг, що не належать до основних функцій бюджетної установи (спеціальний фонд):

Дт 811, 812, 821 - 825 - Кт 675;

При оренді майна між бюджетними установами вартість орендної плати становить 1грн.в рік. Бюджетна установа – орендар відшкодовує іншій бюджетній установі – орендодавцю вартість отриманих комунальних послуг та енергоносіїв.

Дт 811, 812, 821 - 825 - Кт 675;

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 1165 | Нарушение авторских прав