Описувати анатомічні особливості будови різних типів артеріальної системи кровопоста-чання органів травлення.
Фізиологія
Описувати принципи нормального кровотоку у артеріальній системі організма.
Патологічна анатомія
Описувати особливості патологічних змін системи артеріального кровопостачання органів травлення в залежності від вікового статусу людини та розповсюдженості атеросклеротич-них уражень судинної системи..
Патологічна фізиологія
Описувати механізми порушення току крові у артеріальній системі організму при наявності факторів ризику АІС та особливості току крові в артеріальній системі травних органів в залежності від форми та стадії захворювання.
Пропедевтика внутрішніх хвороб
Володіти методами визначення симптомів АІС.
Рентгенологія
Демонструвати навики читання ангіограм.
Фармакологія
Ідентифікувати класи та групи фармакологічних препаратів, що застосовуються в комплексному лікуванні АІС.
Клінічна фармакологія
Порівняти особливості фармакокінетичної дії груп медикаментозних препаратів, що застосо-вуються в комплексному лікуванні АІС, з урахуванням форми основного захворювання та наявності супутньої патології.
Терапія
Зобразити схематично алгоритми консерватив-ної терапії АІС в залежності від форми основного захворювання та наявності супутньої патології.
Хірургія
Зобразити схематично різні способи хірургіч-ного лікування АІС.
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін
Визначення
1. Дуга Ріолана
Прямий міжбрижеєчний анастомоз.
2. Точка Гріффіта
Критичний сегмент товстої кишки. У селезінковому куті ліва ободова гілка середньої ободової артерії із системи верхньої брижеєчної артерії анастомозує з лівою ободовою артерією із системи нижньої брижеєчной артерії.
3. Маргинальна артерія Дрюмонда.
Точка Гріффіта
4. Сітофобія.
Боязнь прийому їжі.
5. Мальабсорбція
Синдром недостатності всмоктування в тонкому кишківнику.
6. Мальдігестія
Синдром порушення травлення в ШКТ
7. Ліпаза
Травний фермент, що розчеплює жири.
8. Тріпсін
Травний фермент, що розчеплює білки.
9. Тромбоз
Утворення згортка крові безпосередньо в просвіті судини.
10. Емболія.
Потрапляння згортка крові із вище розташованого відділу артеріальної системи.
Дозволяє встановити стан абсорбції в проксимальному відділі тонкої кишки.
14. Доплерографія
Ультразвукова реєстрація напрямку і швидкіс-них показників кровоточу.
15. Тріплексне станування
Ультразвукове ангіосканування з кольоровим картуванням кровоточу.
16. Ангіографія.
Є основним методом рентгенологічної діагностики у визначенні виду та рівня оклюзії мезентеріального кровообігу (необхідно виконання її у фронтальній та боковій проекціях для точного визначення локалізації ураження).
17. Інфаркт кишківника
Змертвіння ділянки кишківника внаслідок наростання хронічної ішемії.
18. Шунт.
Штучне поєднання неушкоджених ділянок судин в обхід перепони за допомогою судинних протезів чи аутотрансплантантів.
19. Емболектомія.
Видалення мігруючих тромбів з просвіту судин.
20. Ендартерієектомія.
Видалення склеротично зміненої інтими судини в межах здорових тканин.
21. Тромбінтімектомія.
Видалення зміненої внутрішньої поверхні стін-ки судини разом з атеросклеротичною бляшкою та тромбом.
22. Проба Міккельсена
Функціональна проба з молоком для визначеня ознак ішемії кишківника.
23. Періартеріальна сим- патектомія
Пересічення нервових стовбурів в стінці судини шляхом видалення адвентиція на протязі 3-4 см.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
- Дати визначення АІС.
- Назвати сприяючі фактори та безпосередні причини виник-нення АІС.
- Патогенез АІС.
- Класифікація АІС.
- Хронічна артеріальна недостатність кишківника та її ступені.
- Клініка АІС в залежності від стадії процеса.
- Ускладнення АІС.
- Варіанти клінічного перебігу АІС.
- Алгоритм клінічного обстеження хворого з АІС.
- Алгоритм параклінічного обстеження хворого з АІС.
- Рентгенологічні методи діагностики АІС.
- Ультразвукова та комп’ютерна діагностика варикозної АІС.
- Малоінвазивні методи (лапароскопія)в діагностиці АІС.
- Консервативне лікування АІС.
- Хірургічне лікування АІС.
- Реабілітація хворих з АІС в ранньому та пізньому після опера-ційному періоді.
- Профілактика АІС у загрожуючого контингента осіб (похи-лий вік, ознаки загального атеросклерозу, порушення ліпід-ного обміну, тощо).
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. Провести вимірювання АТ на різних ділянках артеріальної системи.
2. Провести пальпаторне та аускультатичне дослідження артеріальної системи.
3. Провести пальпаторне та аускультатичне дослідження черевної аорти.
4. Провести пальпаторне та аускультатичне дослідження кишківника.
5. Визначити клінічні симптоми недостатності функціонування кишківника.
6. Визначити симптоми хронічного панкреатиту.
7. Визначити симптоми гострого апендициту.
8. Визначити симптоми перфоративної виразки.
9. Визначити симптоми гострого холециститу.
10. Визначити симтоми кишкової непрохідності.
11. Визначити симптоми ускладнень інфаркту кишківника (перитоніт).
12. Прочитати ангіограму.
13. Інтерпретувати сонограмму.
14. Інтерпретувати лапароскопічні ознаки АІС
15. Скласти алгоритм консервативного лікування хворого з початко-вими стадіями захворювання.
16. Визначити покази та протипокази до хірургічного лікування.
17. Визначити покази та протипокази до малоінвазивної терапії.
18. Зібрати набір інструментів для виконання емболектомії.
19. Провести перев’язку хворого в ранньому післяопераційному періоді.
20. Скласти алгоритм профілактики виникнення АІС у загрожуючого контингенту хворих.
21. Провести профілактичну бесіду з пацієнтом із загрозою розвитку важких форм АІС.
22. Провести оцінку результативності застосованого методу лікування (консервативного та хірургічного)
