Інструментальна діагностика
Візуалізаційні методи дослідження
Оглядова рентгенографія живота. Специфічних рентгенологічних симптомів, мабуть, не існує, хоча ряд авторів акцентують увагу на симптоми «безгазового живота», коли спостерігаються дифузне матове затемнення при малій чи практично повністю відсутній кількості газів у кишечнику, ригідність та потовщення кишкової стінки. Однак цей симптом характерний для стадії інфаркту та перитоніту і виникає досить пізно. Характерною ознакою термінальної стадії є наявність бульбашок газу в стінці кишки. S. Schwartz et al. (1964) описали рентгенологічні ознаки ішемії стінки кишки: дефекти наповнення, викликані набряклістю слизової оболонки і крововиливи в підслизовому шарі, які нагадують «відбитки пальців» або «димлячу трубу». Між стінкою кишки і зависом сульфату барію можуть простежуватись щілиноподібні ділянки просвітління, зумовлені сегментарними спазмами та ригідністю кишки, що знаходиться в стані ішемії, можливі сегментарної стенози. У товстій кишці вони візуалізуються в основному в селезінковому куті в точці Гріффіта. У стенозованих ділянках кишки, як було зазначено вище, зникає гаустрація, різко сповільнюється пасаж суспензії сульфату барію.
Колоноскопія. Метод допомагає виявити дифузний або сегментарний коліт з надлишковою продукцією слизу, атрофії слизової оболонки і нерідко поліпи. Рідше видно ерозії в місці переходу спадної кишки в сигмовидну. Перифокальні зміни при ерозіях відсутні.
Ультразвукове дослідження. Виявляє неспецифічні ознаки, в основному характеризуючі потовщення кишкової стінки та наявність вільної рідини в черевній порожнині. Однак відрізнити ішемію від запальної інфільтрації практично неможливо.
Дуплексная доплерографія та кольорова доплерографія (КДГ). В даний час вивчається можливість використання цих методів при даних станах. Іноді існують обмеження через газ, перекриваючий кишечник, і труднощі в отриманні зображення НБА; звичайні дослідження рідко дозволяють ставити діагноз ішемії мезентеріальних судин. Доплерографія для вивчення місцевого порушення кровотоку НС і ВБА проводиться натще (12 год без прийому їжі). Зареєстровані при цьому порушення можуть бути наступними: зміни форми хвилі, швидкості або направлення кровотоку, підвищення турбулентності, яке вказує на стеноз. Найкрупніші стенози зустрічаються в проксимальних сегментах судин. Нормальна форма хвилі в проксимальному НС має високорезістентну структуру з низьким діастолічним потоком. Більш дистальніше форма хвилі стає низькорезистентною з безперервним діастолічним потоком. В ВБА в нормі є турбулентний потік. Натщесерце виявляється високорезистентна структура з мінімальним діастолічним потоком. Після прийому їжі спостерігається низькорезистентна структура з широкими систолічними піками, збільшенням систолічної і діастолічної швидкості і безперервним діастолічним потоком. При наявності значних стенозів у пацієнтів натщесерце виявляється підвищення максимальної систолічної швидкості потоку через зону звуження зі значним спектральним розширенням, постстенозною турбулентністю і відносно вираженим діастолічним потоком. При ЦДГ видно потік з високою швидкістю (рис. 4). Більшість фахівців віддає перевагу повторюванню дослідження через 45 хвилин після прийому пацієнтами стандартного сніданку, оскільки у багатьох хворих натще спостерігається нормальний потік, і для виявлення патології необхідні провокаційні тести. При значному стенозі у пацієнтів після прийому їжі виявляються зміни в ВБА. Характеристики потоку в НС помітно не змінюються навіть у здорових пацієнтів.
В останні роки в практичну медицину широко впроваджується внутрішньосудинне УЗД. Ультразвуковій візуалізації доступні не тільки великі, але й дрібні судини. Метою УЗД є виявлення стеноокклюзійної патології в черевному відділі аорти та її вісцеральних гілках, оцінка локалізації, довжини ділянки, ступеня ураження, гемодинамічниої значимості. Також велике діагностичне значення має виявлення вено - окклюзійної патології в нижнії порожнистії вені та її вісцеральних гілках, стан системи коллатеральной компенсації, наявність ускладнень.
Частота візуалізації всіх судин черевної порожнини при адекватнії підготовці становить 90%. Показанням до проведення УЗД артерій та вен черевної порожнини є: наявність клінічних ознак гострої і хронічної ішемії органів черевної порожнини, ознаки веноокклюзійної хвороби, наявність клінічних, лабораторних та інструментальних ознак патології органів черевної порожнини.
Доплеровское дослідження. Для доплеровской оцінки кровообігу потрібно точно знати локалізацію ураження судини. При цьому аналізуються наступні показники: характер зображення, спектральний аналіз кровообігу з визначенням піку систолічної і звичайно-діастолічної швидкості, аудіохарактерістіка сигналу. Для інтерністів важливо знати, що при кольоровому картографуванні кровоток забарвлюється червоним або синім кольором в залежності від напрямку руху еритроцитів. Кровообіг з високою швидкістю (при стенозі) має більш світлий колір, Уповільнений кровоток - більш яскравий. Турбулентний потік представлений хаотичною мозаїкою різних кольорів і відтінків.
Чутливість КТ вивчена на даний момент недостатньо, але характерні ознаки (включаючи газ у брижейці і стінці кишкової трубки) виявляються добре.
Останнім часом для виявлення змін з боку вісцеральних артерій з успіхом використовується КТ і магнітно-резонансна томографія (рис. 6).
Спіральна КТ значно скорочує час обстеження і дає можливість сканувати анатомічні області великої протяжності. Цінність методу полягає в проведенні комп'ютерної ангіографії, яка дозволяє візуалізувати внутрішньосудинні елементи (бляшки, тромби), оцінити ділянку стенозу, візуалізувати металеві стенти.
Ангіографія. Є основним методом у визначенні виду та рівня оклюзії мезентеріального кровообігу (необхідно виконання її у фронтальній та боковій проекціях для точного визначення локалізації ураження). Наявність провідних ознак хронічної ішемічної хвороби кишечника є прямим показанням для проведення рентгеноконтрастних ангіографій черевної частини аорти та її вісцеральних гілок.
При ішемічній хворобі кишечника застосовуються такі методи:
1. Черевна аортографія в сагітальній та фронтальній площинах.
2. Селективна ангіографія вісцеральних артерій.
Рентгенологічні (ангіографічні) ознаки поділяються на дві групи: прямі та непрямі. Прямими є видимі безпосередньо на аортограммі деформації, стеноз і оклюзії: тіні початкового відділу артеріального стовбура у вигляді пісочних годин, надмірне наближення (тиску) чревной артерії до ВБА та наявність гострого кута між чревною артерією і аортою (мал. 7). До зазначених ознак належать також обрив або відсутність контрастування артерій на аортограммі при їх повній оклюзії. Прямі ознаки краще виявляються в бічній або одній з косих проекцій, також можуть бути чітко визначені при селективній ангіографії. Прямі ангіографічні ознаки дозволяють безпосередньо визначити локалізацію, ступінь і протяжність поразки, а також найбільш ймовірну його причину. Так, для атеросклерозу характерні локалізація процесу в гирлах вісцеральних артерій, велике розповсюдження, нечіткість контурів ураженої артерії, одночасне залучення до процесу черевної частини аорти. При неспецифічному аортоартерііті частіше уражуються аорта і чревная артерія, потім ВБА. У зоні ураження контури судини чіткі, циркулярно звужені.
Для позасудинної компресії НС характерні його наближення до ВБА, утворення гострого кута між ним і аортою, наявність деформацій артерій у вигляді пісочного годинника.
До непрямих ознак належать:
1. Наявність чітко виражених і розширених коллатералей між басейнами НС і ВБА.
2. Симптом ретроградного контрастування артеріального стовбура
3. Постстенотичне розширення артеріального стовбура.
4. Відсутність ретроградного закиду контрастної речовини в аорту при селективнії катетерізації стенозованої вісцеральної артерії.
(рис. 3)
(рис. 4)
(рис. 5)
(Рис. 6)
(Рис. 7) Доплерографія
Лапароскопія. Може служити як при діагностиці (при підозрі на порушення мезентеріального кровообігу), так і для уточнення поширеності і давності процесу з метою з'ясування операбельності ситуації. Є досить чіткі лапароскопічні ознаки патології, а саме: зміна кольору петель кишечника, відсутність пульсації крайових судин. Змінюється і судинний малюнок стінки, кишки: якщо в нормі він має поперековий характер, то з розвитком патології цей малюнок зникає і з'являється більше число судин, орієнтованих по ходу кишки. У стадії інфаркту стінка кишки червона, набрякла.
Внутрішньошлункова рН-метрія. На термінальних стадіях з'являється характерний випот. При вивченні шлункової секреції за допомогою цього методу в стані спокою і на тлі максимальної стимуляції гістаміну виявляється порушення лужної функції вихідного відділу шлунка (пригнічення функцій пілорічних залоз у хворих з ураженням НС і ВБА).
Радіоізотопна гепатографія. За допомогою радіоізотопної гепатографіі виявляють порушення функції полігональних клітин у 54% хворих.
При іррігоскопії виявляють нерівномірний розподіл і фрагментації суспензії сульфату барію, тривалу затримку його в кишці, зникнення гаустраціі в стенозованих відділах кишки.
Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 685 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
|