Критерії діагностики
1. Клінічні критерії ( залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту): 
 § Біль 
 - найчастіше ниюча; 
 - у верхній половині живота, за грудиною; 
 - зразу після їжі; 
 - рідко – нічні болі. 
 § Диспептичні прояви: 
 - нудота; 
 - відрижка; 
 - гіркота у роті; 
 - зниження апетиту до анорексії; 
 - метеоризм. 
 § Пальпаторно: 
 - локальна болючість в епігастрії; 
 - нечасто – в пілородуоденальній зоні; 
 - ознаки локальної напруги м’язів. 
   
 2. Лабораторні дослідження: 
 а) обов’язкові: 
 - клінічний аналіз крові – в поодиноких випадках анемія, лейкоцитоз; 
 - визначення групи крові і резус-фактору; 
 - клінічний аналіз сечі; 
 - загальний білок та білкові фракції крові; 
 - гістологічне (цитологічне) дослідження (дивись нижче); 
 - тести на Helicobacter pylori (швидкий уреазний, бактеріологічний, дихальний тест, при можливості серологічний (ІФА), ІФА аналіз концентрації антигену НР в калі, ПЦР; 
 - аналіз кала на сховану кров (реакція Грегерсена); 
 б) при резистентних до терапії виразках: 
 - аналіз крові на рівень гормонів (гіпергастринемія, гіперсоматотропінемія). 
 3. Інструментальні дослідження та критерії діагностики: 
 Дослідження шлункової секреції: 
 - внутрішньошлункова рН-метрія – помірна гіперацидність (рН 1,3 – 1,5); 
 – виражена гіперацидність (рН 0,9 – 1,2); 
 - фракційне дослідження шлункового соку (гіперацидний стан). 
   
 Фіброезофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією проводиться з метою діагностики та через 3-4 тижні після початку курсу лікування. При необхідності – до повної епітелізації виразки. 
 При гістологічному дослідженні біоптатів з периульцерозної зони СОШ (при ВХШ) виявляють гостре запалення з інфільтрацією і стазом, атрофію різної виразності; у біоптатах СО ДПК (при ВХ ДПК) – гостре запалення з інфільтацією і повнокров’ям, гіперплазією дуоденальних залоз, розростання сполучної тканини. Гістологічно в біоптаті визначають наявність НР і ступінь обсіменіння (мікробної забрудненості) СО (+,++,+++). 
   
 Фаза загострення хвороби 
 а) І стадія – гостра виразка. 
 На фоні виражених запальних змін СОШ та ДПК – дефект (дефекти) округлої форми, оточений запальним валом, виражений набряк, дно виразки – з нашаруванням фібріну. 
 б) ІІ стадія – початок епітелізації. 
 Зменшується гіперемія, згладжується запальний вал, края дефекту стають нерівними, дно виразки починає очищуватися від фібріну, намічується конвергенція складок до виразки. 
   
 Фаза неповної ремісії хвороби 
 в) ІІІ стадія – заживлення виразки 
 На місці репарації – залишки грануляції, рубці червоного кольору різноманітної форми, з деформацією або без неї. Зберігаються ознаки активності гастродуоденіта. 
   
 Ремісія 
 Повна епітелізація виразкового дефекту, відсутні ознаки супутнього гастродуоденіту. 
   
 Допоміжні методи обстеження: 
 Рентгенологічне: 
 Рентгенологічні критерії виразки - синдром “ніші”, конвергенція складок та інші ознаки у дітей зустрічаються рідко. Обстеження використовується для діагностики моторно-евакуаторних порушень, дуоденостаза. 
 УЗД органів черевної порожнини (одноразово): 
 Дослідження проводиться для скринінг-діагностики супутньої патології. 
    
 Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 568 | Нарушение авторских прав 
   1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
 
  
 |