 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Критерії діагностики1. Клінічні критерії ( залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту): § Біль - найчастіше ниюча; - у верхній половині живота, за грудиною; - зразу після їжі; - рідко – нічні болі. § Диспептичні прояви: - нудота; - відрижка; - гіркота у роті; - зниження апетиту до анорексії; - метеоризм. § Пальпаторно: - локальна болючість в епігастрії; - нечасто – в пілородуоденальній зоні; - ознаки локальної напруги м’язів.
2. Лабораторні дослідження: а) обов’язкові: - клінічний аналіз крові – в поодиноких випадках анемія, лейкоцитоз; - визначення групи крові і резус-фактору; - клінічний аналіз сечі; - загальний білок та білкові фракції крові; - гістологічне (цитологічне) дослідження (дивись нижче); - тести на Helicobacter pylori (швидкий уреазний, бактеріологічний, дихальний тест, при можливості серологічний (ІФА), ІФА аналіз концентрації антигену НР в калі, ПЦР; - аналіз кала на сховану кров (реакція Грегерсена); б) при резистентних до терапії виразках: - аналіз крові на рівень гормонів (гіпергастринемія, гіперсоматотропінемія). 3. Інструментальні дослідження та критерії діагностики: Дослідження шлункової секреції: - внутрішньошлункова рН-метрія – помірна гіперацидність (рН 1,3 – 1,5); – виражена гіперацидність (рН 0,9 – 1,2); - фракційне дослідження шлункового соку (гіперацидний стан).
Фіброезофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією проводиться з метою діагностики та через 3-4 тижні після початку курсу лікування. При необхідності – до повної епітелізації виразки. При гістологічному дослідженні біоптатів з периульцерозної зони СОШ (при ВХШ) виявляють гостре запалення з інфільтрацією і стазом, атрофію різної виразності; у біоптатах СО ДПК (при ВХ ДПК) – гостре запалення з інфільтацією і повнокров’ям, гіперплазією дуоденальних залоз, розростання сполучної тканини. Гістологічно в біоптаті визначають наявність НР і ступінь обсіменіння (мікробної забрудненості) СО (+,++,+++).
Фаза загострення хвороби а) І стадія – гостра виразка. На фоні виражених запальних змін СОШ та ДПК – дефект (дефекти) округлої форми, оточений запальним валом, виражений набряк, дно виразки – з нашаруванням фібріну. б) ІІ стадія – початок епітелізації. Зменшується гіперемія, згладжується запальний вал, края дефекту стають нерівними, дно виразки починає очищуватися від фібріну, намічується конвергенція складок до виразки.
Фаза неповної ремісії хвороби в) ІІІ стадія – заживлення виразки На місці репарації – залишки грануляції, рубці червоного кольору різноманітної форми, з деформацією або без неї. Зберігаються ознаки активності гастродуоденіта.
Ремісія Повна епітелізація виразкового дефекту, відсутні ознаки супутнього гастродуоденіту.
Допоміжні методи обстеження: Рентгенологічне: Рентгенологічні критерії виразки - синдром “ніші”, конвергенція складок та інші ознаки у дітей зустрічаються рідко. Обстеження використовується для діагностики моторно-евакуаторних порушень, дуоденостаза. УЗД органів черевної порожнини (одноразово): Дослідження проводиться для скринінг-діагностики супутньої патології.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 487 | Нарушение авторских прав |