АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПАПІЛОСТЕНОЗ

Всі доброякісні стенози великого дуоденального сосочка поділяють на первинні й вторинні.

Етіологія та патогенез первинних стенозів ВДС залишається недостатньо вивченими.

Причиною вторинних стенозів ВДС найчастіше є жовчокам’яна хвороба, папіліт, травми. Зокрема, причиною стенозу ВДС є запальні зміни, що починаються у підшлунковій залозі або у дванадцятипалої кишці (дуоденальна виразка), також запалення, обумовлені паразитарною інвазією. Рубцеві зміни можуть виникати й після ендоскопічних або хірургічних втручань в зоні ВДС.

Приблизно в 0,04- 0,1% хворих зустрічаються доброякісні пухлини ВДС.

КЛІНІКА. Клінічні прояви стенозу ВДС неспецифічні. До них можна віднести нудоту, блювання, метеоризм, помірний біль, а частіше відчуття важкості у верхній половині живота.

ДІАГНОСТИКА стенозів ВДС є надзвичайно складною. До можливих ознак стенозу ВДС можна віднести:

- розширення загальної жовчної прооки (УЗД,ЕРХГ,КТ);

- уповільнення відтоку рентгенконтрастної речовини(більш 45 хв.) (ЕРХГ);

- вірсунгографія при виконанні селективної ЕРХГ;

- уповільнені скорочення дуоденального сосочка (дуоденоскопія);

- підвищення рівня білірубіну в сироватці крові й активності трансаміназ (АлАТ, рідше АсАТ), також ферментів холестазу (лужної фосфатази й гама – глутамілтрансферази);

- підвищення активності амілази й ліпази;

- часті напади гострого панкреатиту, коли відсутній аліментарний фактор його виникнення.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 627 | Нарушение авторских прав