АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
I50.0 - ЗАСТІЙНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ
Застійна серцева недостатність - це мультифакторне захворювання, при якому первинне порушення функції серця викликає цілий ряд гемодинамічних, нервових та гормональних адаптаційних реакцій, спрямованих на підтримку кровообігу відповідно до потреб організму, або при якому має місце неспроможність серця перевести венозний приплив у адекватний серцевий викид й серце не забезпечує органи і тканини необхідною кількістю крові при наявності нормального або збільшеного венозного повернення.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
Клінічні:
- тахікардія, тахіпноє та диспноє,
- кардіо- і гепатомегалія,
- хрипи у легенях,
- периферійні набряки,
- слабкий пульс,
- ритм галопу при аускультації серця,
- порушення живлення,
- блідість, ціаноз,
- набухання вен шиї тощо.
Параклінічні:
- рентгенографія: діагностика венозної гіпертензії, набряку легень, кардіомегалії,
- ЕКГ: оцінка ритму та провідності, динаміка ST-T тощо,
- вимірювання центрального венного тиску (підвищення його),
- ехо- та допплерехокардіографія (оцінка діастолічної та контрактильної функції серця тощо),
- гемограма, дослідження кислотно-лужного стану тощо,
- за показаними - катетеризація порожнин серця, ангіографія, біопсія ендоміокарда, електрофізіологічні дослідження, холтеровське моніторірування тощо.
ЛІКУВАННЯ:
- Режим підбирають індивідуально й в залежності від стадії серцевої недостатності, при ІІБ та ІІІ ст.- постільний, а також постільний режим на тлі гострих міокардитів навіть при І, ІІА ст., при ІІА - полегшений постільний режим, при І ст. - кімнатний режим. Тривалий термін перебування на постільному режимі не рекомендується, необхідно його поступово розширювати, базуючись на реакцію дитини на фізнагрузку, функціональні проби по Шалкову,
- Дієта при І ст. з виключенням продуктів, що містять багато хлориду натрію, при ІІА - NaCl обмежують до 2-4 г на добу, при ІІБ та ІІІ ст. до 1,0-1,5 г на добу (таку ахлорідну дієту тримають не більш 3-7 діб), обов'язково збільшують кількість продуктів, що багаті на калій (родзинки, курага, банани, печена картопля тощо), кількість рідини обмежують, починаючи з ІІА ст., при ІІБ та ІІІ ст. - не більш 600-800 мл на добу, не допустимо обмеження кількості рідини більш, ніж на 50% від добової фізіологічної потреби.
- Лікування головного захворювання, що призвело до розвитку застійної серцевої недостатності (хірургічна корекція вад серця, протизапальна терапія при кардитах, антиаритмічна терапія при серцевих дизритміях тощо).
- Інгібітори ангіотензинперерертуючого ферменту (каптопріл орально: дозування у новонароджених 0,01-0,05 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 0,5 мг/кг до 4 разів на добу (2 мг/кг на добу), дозування у дітей після 1 місяця життя: 0,15-0,3 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 6 мг/кг на добу, у підлітків та дорослих - 12,5-25 мг кожні 8-12 годин, максимально припустимо збільшення добової дози до 6 мг/кг).
- Діуретики (які виводять калій - фуросемід орально, в/в або в/м 1-2 мг/кг кожні 6-12 годин, максимальна допустима доза не більш 6 мг/кг на добу, або які зберігають калій - спіронолактон внутрішньо 1,5-3,3 мг/кг на добу у 1-2 приймання, у підлітків та дорослих від 25 до 200 мг на добу, звичайно 100 мг на добу, ін.).
- Кардіометаболічна терапія (рібоксін, калію оротат, кверцитін, L-карнітіна хлорід, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатінін, панангін або аспаркам, фосфаден, АТФ-лонг тощо).
- Серцеві глікозиди (дігоксин):
Дозування дігоксину в педіатричній практиці
Вік
| Тотальна доза насичення дігоксину
| Добова підтримуюча доза дігоксину, яка дається у 2 приймання на добу
|
| перорально
| в/в
| перорально
| в/в
| недоношені
| 20-30 мкг/кг
| 15-25 мкг/кг
| 5-7,5 мкг/кг
| 4-6 мкг/кг
| доношені новонароджені
| 25-40 мкг/кг
| 20-30 мкг/кг
| 6-10 мкг/кг
| 5-8 мкг/кг
| 1 міс.-2 рік.
| 35-60 мкг/кг
| 30-50 мкг/кг
| 10-15 мкг/кг
| 7,5-12 мкг/кг
| 2 рік.- дорослі
| 30-40 мкг/кг
| 25-35 мкг/кг
| 7,5-15 мкг/кг
| 6-9 мкг/кг
| максим. допустима доза
| 0,75-1,5 мг
| 0,5-1,0 мг
| 0,125-0,5 мг
| 0,1-0,4 мг
| у новонароджених:
- на тлі "дуктус-залежних" природжених вад серця: введення простагландіна Е1 в/в початковою дозою 0,05-0,1 мкг/кг/хв, надалі підтримуючою дозою 0,01 мкг/кг/хв.
- на тлі відкритої артеріальної протоки - в/в введення індометацину.
- на тлі синдрому персистуючої фетальної циркуляції: оксигенотерапия, толазолін.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |
|