АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПСИХОТРОПНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

Прочитайте:
  1. D Антихолінестеразні засоби
  2. Антиангінальні засоби
  3. Антигіпертензивні засоби
  4. Антигіпертензивні засоби
  5. Антисептичні та дезінфекційні засоби органічної природи
  6. АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЗАСОБИ
  7. Асептика,антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
  8. Загальні вимоги до виписування та оформлення рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення
  9. Засоби активації студентів.
  10. Засоби вимірювання відстаней

Психотропними називають лікарські засоби, що вибірково впливають на емоції, пізнавальну сферу і поведінку людини. За даними ВООЗ одна третина дорослого населення розвинутих країн приймає психотропні препарати. Призначені ці засоби для використання в разі порушень психіки і так званих пограничних станах. “Датою народження” психотропних засобів вважають 1952 рік, коли група французьких психіатрів з успіхом застосувала для купірування психомо-торного збудження аміназин. Цей лікарський засіб і до сьогоднішнього дня залишається одним із основних препаратів для лікування шизофренії та інших психічних розладів.

Нині до психофармакологічних засобів належать кілька груп препаратів:

- нейролептики;

- транквілізатори;

- загальноседативні засоби;

- антидепресанти;

- солі літію;

- психостимулювальні засоби;

- ноотропні засоби;

- засоби загальнотонізуючої дії та адаптогени;

- психодислептики (галюциногени).

 

Основою механізмів дії психотропних засобів є їх здатність втручатися в нейромедіаторні процеси в ЦНС; взаємодіяти з рецепторами; змінювати процеси синтезу, вивільнення, депонування та інактивації медіаторів.

Медіаторами у ЦНС є амінокислоти (глутамінова, аспарагінова,
g-аміномасляна кислоти, гліцин), моноаміни (дофамін, норадреналін, серотонін), ацетилхолін, пептиди (опіоїдні пептиди, субстанція Р та ін.), гістамін, оксид азоту.

Амінокислоти та ацетилхолін є нейромедіаторами, які здійснюють “швидку сигналізацію”. Основним збуджувальним медіатором у ЦНС є глутамінова кислота, а основними гальмівними -
g-аміномасляна кислота і гліцин.

Ацетилхолін в основному виконує функцію збуджувального медіатору. Відповідні його ефекти реалізуються через стимуляцію
М-холінорецепторів, велика кількість яких розміщена в базальних гангліях. Вони беруть участь у проведенні висхідних кортикальних сигналів і в процесах формування пам`яті.

Крім системи “швидкої сигналізації”, в головному мозку функціонує система “повільної сигналізації”, основними нейромедіаторами якої є моноаміни. Функція центральної моноамінергічної системи до кінця не з`ясована, але порушення моноамінергічної медіації мають значення в патогенезі ряду захворювань, таких як паркінсонізм, депресії, мігрень, шизофренія.

 


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 377 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)