АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Затверджено Радою факультету ветеринарної медицини ПДАА протокол №

Прочитайте:
  1. III курсу VI семестру стоматологічного факультету
  2. III курсу VI семестру стоматологічного факультету
  3. V. ВЕДЕНИЕ КЛИНИЧЕСКИХ РЕКОМЕНДАЦИЙ (ПРОТОКОЛОВ ЛЕЧЕНИЯ)
  4. V. ВЕДЕНИЕ КЛИНИЧЕСКИХ РЕКОМЕНДАЦИЙ (ПРОТОКОЛОВ ЛЕЧЕНИЯ)
  5. V. ВЕДЕНИЕ КЛИНИЧЕСКИХ РЕКОМЕНДАЦИЙ (ПРОТОКОЛОВ ЛЕЧЕНИЯ) «ОСТРЫЙ НЕКРОТИЧЕСКИЙ ЯЗВЕННЫЙ ГИНГИВИТ ВЕНСАНА»
  6. V. ВЕДЕНИЕ КЛИНИЧЕСКИХ РЕКОМЕНДАЦИЙ (ПРОТОКОЛОВ ЛЕЧЕНИЯ) «ОСТРЫЙ НЕКРОТИЧЕСКИЙ ЯЗВЕННЫЙ ГИНГИВИТ ВЕНСАНА»
  7. VI. ВЕДЕНИЕ ПРОТОКОЛА
  8. XVIII. ПРОТОКОЛ ОПЕРАЦИИ
  9. Г., протокол №
  10. Глав II. Протокол обследования больного с пульпитом

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Факультет ветеренарної медицини

Кафедра інфекційної патології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для проведення занять з інфекційних хвороб риб

Для студентів факультету ветеринарної медецини

ПОЛТАВА - 2006

Методичні вказівки склали:

д.в.н., професор Каришева А.Ф.

К.в.н., доцент Передера С.Б.

Старший викладач Жерносік І.А.

рецензент:

завідуючий кафедри терапії

доцент Локес П.І.

для проведення лабораторних занять із інфекційних хвороб риб для студентів факультету ветеринарної медицини спеціальність 7.130 501.

 

Подано методики проведення лабораторних занять із хвороб дрібних та хутрових звірів. У кожному занятті є: тема, мета заняття, завдання, навчальний матеріал та контрольні питання.

 

Затверджено Радою факультету ветеринарної медицини ПДАА протокол №

 

 

ЗАНЯТТЯ

Тема: Аеромоноз.(Краснуха коропових, інфекційний асцит, чума, геморагічна септицемія, водянка коропових).

 

Мета: Навчити студентів діагностуватиаеромоноз риби. Скласти план заходів з профілактики та боротьби з хворобою.

Завдання: 1. Розглянути особливості діагностики, методи виділення збудниказ патологічного матеріалу;

2. Навчити студентів складати план заходівпо профілактиці та боротьбі з аеромонозом риби.

Матеріали та обладнання: таблиці, патологічний матеріал, ветеринарне законодавство, антимікробні препарати.

МЕТОДІІЧНЇ ВКАЗІВКИ

Аеромоноз - це інфекційне захворювання риби сімейства коропових, що характеризується при гострому перебігу геморагічним запаленням шкіри та внутрішніх органів, асцитом та загальною водянкою тіла,при хронічному перебігу- утворенням в м'язевій тканиніповерхневих та глибоких виразок.

Діагноз на аеромоноз встановлюютькомплексно, при цьому враховують:епізоотологічні дані (пору виникнення епізоотії, видовийі віковий склад риби, яказнаходиться у водоймищі щільність посадки, джерело і шляхи заносу збудника інфекції характер перебігу і розповсюдження хвороби і ін.), клінічні ознаки, патологоанатомічні зміни, дані лабораторних досліджень.

Епізоотологічні дані. Найбільш чутливий короп, линь, сазан і їх гібриди (крім першого покоління), менш чутливий лящ, рослиноїдна риба.

Хворіє риба всіх вікових груп, але двох - та трьох річки коропа хворіють частіше, при цьому у трьох річок захворювання завжди перебігає гостро і вбільш злоякісній формі на відміну від дворічок.

Джерелом збудника інфекції є хвора риба, перехворіла та мікробоносії. Велике місце у розповсюдженні збудникаінфекції відіграють трупи хворої риби.

В організм здорової риби збудникпотрапляє через пошкоджену шкіру та зябра, а також через кішково шлунковий тракт разом з інфікованим кормом та водою.

Розповсюдження збудника інфекції з одного ставу в інший проходить шляхом безконтрольного перевезення риби та зарибленням їх, водою з вище розміщених ставів, предметами лову та рибальським інвентарем.

При цьому захворюванні відмічають весняно-літню сезонність, коли температура водив ставах збільшується до15-20°С.

Розвитокепізоотії, захворюваності і летальности напряму зв¢язані зтемпературою води в ставах. В південних районах,де загальна температура води висока,хворіє в основному цього річка і дворічкакоропа, в більш, північних районах - старша вікова група.

В осени епізоотія затухає, і захворювання набуває хронічного перебігу.

Летальність складає 34-96%, що залежить від вікової групи хворої риби, перебігу та форми захворювання, географічноїзони та інших чинників.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період 10-30 днів, що залежить від температуриводи. Захворювання перебігає, в гострій, під гострій, хронічної, стертійта абортивної формах.

При гострій формі реєструють порушення координації рухів риби, крововиливи в основі грудних, черевних плавників і хвоста, а такожвпередній камеріока. Через декілька, днів виявляють загальнуводянку тіла,що супроводжується окзофтальмією, місцевим або загальнимскуйодженням луски у лускоподібних коропів та утворенням міхурів різних розмірів і форми, які наповнені прозорою рідиною - у строкатих коропів. Зябра у більпюсті хворої риби анемічні або в стані венозного застою, інколи з крововиливами.

У деякої риби відмічають кратероподібне вип'ячування слизової оболонки прямої кішки через анальний отвір. Через 1,5-2 тижні гостра форма переходить в під гостру.

При під гострій формі захворювання перебігає більш доброякісно. Запальний процес, менш виражений, деяки ділянки шкіри некротизуються та утворюютьвиразки різного розміру та форми.

Виразкимають характерний білий обідок по краям та некротизовзну тканину в центрі. В деяких випадкахнекретізований процес проникає глибоко в тканини,при цьому оголюються ребра і через вражену черевну стінку можна бачити внутрішні органи риби

Навколо виразок спостерігають запаленняшкіри та місцеве або дифузне скуйодження луски. Якщо виразки загоюються, то дно їх вкриваєтьсясвітло-червоною грануляційною тканиною. Також відмічають некроз спинних та інших плавників. На вражених ділянках тканини розвішаються гіфи грибів.

Хвора риба стає малорухлива, підходить до місця притоку свіжої вода. Перед загибеллю риба втрачає координацію і плаває на боку.

Хронічна форма хвороби протає більш доброякісно. Діагностують влітньо-осінній період. Летальність не значна і залежить від умов утримання та проведення необхідних оздоровчих заходів.

У хворої риби виявляють виразки на різнихділянках шкіри,навколо яких відмічають місцеве скуйовдженая луски і набряклість. При доброякісному перебігу виразкипоступово заповнюються траиуляційною тканиною, утворюються рубці синьо-блакитного кольору якідалі зникають.

Стерта форма захворювання характеризується тим, що хворобаінколи проходить при неясно виражених клінічних ознаках(почервоніння окремих ділянокшкіри, некроз плавниківта шкіряного покривуі ін.).

Абортивна форма спостерігається в тих випадках, коли розвиток типовихознак різко закінчується набудь якому етапі хвороби і проходить швидке одуження хворої риби.

Патологоанатомічні зміни. При гострій формі захворювання в деяких випадках відмічають геморагічний діатез - крововиливина перикарде,під капсулою печінки,нирок, вісцеральному жирі, плававшому міхурі. Інколи відмічають тільки гіперемію судин цих органів;жовчний міхурзбільшений, наповнений прозорою, жовтого кольору жовчу; нирки анемічні, дряблі; селезінка збільшена, темно-вишневого кольору. Такожвідмічають гідремію внутрішніх органів і м'язів, солом'яно-жовту або червону рідину вчеревній порожнині, інколи крапковіта полосчаті крововиливи на статевих залозах.

При під гострій формі відмічають гідремію внутрішніх органів іскелетної мускулатури, а такожанемію печінки і нирок.

При хронічнійформі на внутрішніх органах знаходять незначну гідремію судин.

Лабораторна діагностика, Для дослідження влабораторію надсилають хвору живу рибу. В лабораторії проводять бактеріологічні, біохімічні, гематологічні дослідження, та ставлять біопробу.

Бактеріологічне дослідження. З крові,печінки, нирок, трансудату з черевної порожнини, виразок, проводять первинніпосівина косий агар, бульйон та середовище Кітта-Тароцці для виявлення – Achromobacter punctata.Посіви витримують в термостаті 1-2 доби, при температурі 20-25°С.Для виділення: бактерій ізпервинних посівівпроводять посів на диференціальне середовищеде вони ростуть у вигляді характерних чорних колоній. (До 100 мл. 3% МПА додають 10 мл 3% стерильного водного розчинуфарби конгорот, 5 мл30% стерильного розчину сахарози, 0,5 мл нормального розчинуNаОН і розливаютьпо чашкам.)Після виділення чистихкультур проводять біохімічне дослідження.

Бюпроба. Для біопроби відбирають 3-5 коропчуківцього річок яким підшкірно або внутрішньочеревно вводять 0,1-0,5 мл добової культури Achromobacter punctata.Через 1-3 доби в зараженого коропа відмічають гострий перебіг хвороби. Таку рибу вбивають і проводять культуральні і біохімічні дослідження.

Також можна проводити гематологічні дослідження при яких знаходять збільшення нейтрофілів у хворої риби.Але при цьому дослідженні не можна поставити кінцевий діагноз.

Лабораторний діагноз на аеромоноз коропових вважають встановленим при позитивних бактеріологічних, біохімічних, гематологічних дослідженнях,та позитивні біопробі.

Імунітет. Після перехворюванняриба стає не чутлива до цього захворювання. В такої риби всироватці кровівиділяють антитіла і специфічні глобулінові фракції.

Лікування. При перевезенніриби використовують ванни з левоміцетіном (300 мг/л прн експозиції12 годин),синтоміцином (600-1000 мг/я при тій же експозиції) та метиленовим синім: (50, 75, 100, 200 мг/л при експозиції, відповідно 12-16, 7-10, 4-6 та 2-4 год.).

У виросткових ставах цього річкамкоропа даютьметиленовий синійабо синтоміцин рибі разом з кормом протягом 8-10 діб. Дворічкам згодовують метиленовий синий, синтоміцин в дозі відповідно 3-5 мг-2-3 мг кожній рибині на добу. Плідниківобробляють індивідуально, шляхом внутрішньочеревного введення, левоміцетинув дозі 20-30 мг/кг двохразовоабо перорального введення біоміцину по 50 мг/кг протягом 2-4 діб. Між інтервалами антибіотикотерапіі у корм додають метиленовий синий із розрахунку 3000 мг/кг кормуабо синтоміцину із розрахунку 50 мг/кг маси риби (три доби рибам дають лікувально-профілактичний корм, дві доби звичайний)

Профілактика тазаходи боротьби. При встановленні діагнозу на неблагополучне господарство або його відділи, накладають карантин. По умовам карантину забороняють:

- вивіз та ввіз риби;

- пересадку хворої або підозрілої в зараженні риби в благополучні стави;

- змішані посадки у водоймища чутливоїдо краснухи риби різного віку і виду;

- внесення в стави гною з метою удобрення;

- допуск сторонніх людей;

- перевезення і перенесення рибальського інвентаря, знарядь лову і іншихпредметів з одного водоймища на інше.

З метою ліквідації спалаху хвороби вгосподарстві проводять наступні заходи:

- для роботи в неблагополучних водоймищах необхідно мати спеціальновиділені знаряддя лову і інвентар. Для обслуговування цих водоймищ закріплюють постійних робітників;

- в комбінованих коропо-качиних господарствах видаляють качок в

видаляють качок які не мають рибопромислового значення і не

зв'язані з іншими риболовними ставкамиі природними водоймищами.

- забороняють вивіз качок для розведення і вирощування в інші риболовні господарства;

- трупи риби що загинула, виловлюють і закопують подалі від водоймищ на глибину не менше 1,5 м з попередним знезараженням розчином хлорного або не гашеного вапна;

- відловлену хвору живу рибу - утилізують;

- забезпечуютьзбагачення водоймищ киснемшляхом аерації;

- з метою нейіралізаціїкислотности води і накопичення в ній органічних залишок в нагульні, вирощувальні і маточні стави рекомендують вносити гашене вапно або вапняне молоко ізрозрахунку150-300 кг на гектар водної площі(2-3 рази протягом літнього періоду з інтервалом у 8-15 днів);

- проводять дезінфекцію ставів негашеним або хлорним вапном (25 ц/га; 3-5 п/га відповідно).

В неблагополучних по аеромонозу господарствах з лікувальноюта профілактичною метою застосовують антибіотики (левоміцетин, біоміцин, або синтоміцин) і метиленову синьку.

Після проведення комплексу санітарно-ветеринарних і рибоводно-меліоративних; заходіві повного закінченнязахворюванняриби аеромонозом, але не пізніше чем через рік, карантин з господарства знімають і господарство об'являють благополучним.

Пісня зняття карантину в господарство завозять маточне поголів'я риби з благополучних господарств яке витримують протягом 30 днів при середньодобовій температурі І2°С в карантинних ставах. Якщоза цей термін вони не захворіють, їхпересаджують у вирощувальні стави і господарство вводять вексплуатацію.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Клініко-епізоотологічні особливості перебігу аеромонозу коропових.

2. Патологоанатомічна картина.

3. Як проводиться лабораторна діагностика при аеромонозі

коропових.

4.Імунітетта лікування при аеромонозі.

5.Профілактика та заходи боротьби при винекнені хвороби в рибном господарстві.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 655 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)