АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Відшарування сітківки, крововилив в сітківку; – поєднання гестозу з іншою акушерською патологією (тазове

Передлежання, великий плід, гіпоксія плоду та ін.); – передчасне відшарування нормально розташованої

Плаценти; – коматозний стан жінки; – відсутність ефекту від родозбудження; – погіршення стану роділлі та

Плоду в процесі родової діяльності; – слабкість родової діяльності, що не піддається корекції. В

Післяпологовому або в післяопераційному періоді необхідно продовжувати седативну, гіпотензивну, інфузійну

Терапію, вводити засоби для покращення мікроциркуляції та антиоксиданти. Після кесарського розтину

Доцільне призначення породіллі утеротоників та антибактеріальних препаратів. В пологовому будинку жінка

Повина перебувати до трьох тижнів, в залежності від тяжкості гестозу. Після виписки, впродовж одного року,

Вона підлягає терапевтичному диспансерному нагляду в умовах поліклініки.

Профілактика пізнього гестозу

Основна роль у вирішенні цього питання належить жіночій консультації. З метою профілактики

виникнення пізніх гестозів, в жіночій консультації слід проводити слідуючі заходи:

Виділяти в процесі диспансеризації вагітних групи високого ризику по розвитку пізнього гестозу,

Куди слід відносити жінок з екстрагенітальною патологією (гіпертонічна хвороба, нейроциркуляторна дистонія,

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 547 | Нарушение авторских прав