АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Липкі білі.

При огляді спостерігається набряк, дифузна гіперемія зовнішніх статевих органів, а часто і внутрішньої

Поверхні стегон із слідами розчухувань та дрібні виразки із гнійним виділенням. При адекватному лікуванні

Вульвіт зникає безслідно, але може переходити в хронічну форму. При хронізації процесу вираженість ознак

Дещо зменшується (зникає гіперемія, зменшується набряк, білі стають менш інтенсивними), але періодично

Вони відновлюються знову.

Лікування комплексне, включає місцеві і загальнозміцнюючі засоби. Необхідно додержуватися

Ліжкового режиму, утримуватися від статевого життя, два-три рази на день проводити туалет зовнішніх

статевих органів теплим (36-37°С) розчином перманганату калію (1:10000), теплим настоєм ромашки (1 столову

ложку ромашки залити стаканом окропу і настояти протягом 20 хв), 2-3% розчином борної кислоти. Можна

Застосовувати примочки з розчином фурациліну (1:5000) 3-4 рази протягом доби. При сильному свербіжу

вульву змащують 5% анестезіновою маззю. Необхідно проводити лікування супутніх захворювань (гнійні

Ураження, діабет, гельмінтози, цервіцити), на фоні яких нерідко розвивається вульвіт.

Бартолініт (bartolinitis)

Бартолініт – це запалення великої вестибулярної залози, яке виникає внаслідок проникнення збудника

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 508 | Нарушение авторских прав