Статевих органів, спринцюванні та піхвових ванночках (небільше 3-5 днів) розчинами перманганату калію,
Фурациліну, хлоргексидину, хлорфілліпту або настоями трав. У піхву вводять тампони з галаскорбіном,
Облепіховим маслом або піхвові таблетки “Поліженакс”, “Гінілгін”, “Хлорхіналгін” та ін. В хронічних стадіях
Процесу місцево використовують масляні розчини естрогенів. При виражених ознаках запалення або
Резистентності до лікування можуть бути застосовані антибіотики, вітаміни групи А, В, С, гіпосенсибілізуючі
Препарати, фізіотерапія.
Після проведення курсу лікування доцільне відновлення нормальної вагінальної мікрофлори шляхом
Застосування молочнокислих бактерій (біфідум-, лактобактеріну та ін.). В подальшому рекомендовано
Проведення протирецедивного лікування через 4-5 місяців.
Ендоцервіцит (endocervicitis)
Запалення слизової оболонки цервікального каналу рідко виникає самостійно і частіше
Супроводжується виникненням псевдоерозій шийки матки, ектропіону, поліпу або ендометриту. Розвитку
Ендоцервіциту сприяють травми шийки матки в пологах, при абортах або під час внутрішньоматкових
Маніпуляцій.
Основними скаргами, що перед’являють хворі на ендоцервіцит є значні густі білі, іноді – тупий біль
Внизу живота, гіпертермія, нездуження. При огляді в дзеркалах спостерігається гіперемія слизової оболонки та
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 537 | Нарушение авторских прав
|