АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стрептокок, ентерокок, ешеріхії, протей та ін.).

Перебіг кольпіту досить часто поєднується з цервіцитом, псевдоерозією шийки матки, іноді –

Уретритом.

Основною ознакою кольпітів є значні серозні або гноєвидні, жовтого чи зеленуватого кольору

Виділення з неприємним запахом, свербіж і печія піхви та вульви.

При огляді за допомогою дзеркал виявляється гіперемія і набряк стінок піхви. В тяжких випадках може

Відбуватися локальна десквамація дистрофічно зміненого епітелію, в результаті чого на стінках піхви

Утворюються дрібні яскраво-червоні цяточки, що кровоточать при дотику.

У хронічну стадію процесу, коли ознаки запальної реакції стають менш виразними, розпізвананню

Кольпіту допомогає проведення кольпоскопії (виявляються грануляційні зміни в сосочковому шарі епітелію).

Для діагностики кольпіту і встановлення його етіології необхідно дослідити нативні мазки і мазки, які

Пофарбовані по Граму або метиленовим синім. Інколи необхідно провести культуральні дослідження. Доцільне

Визначення чутливості збудників до антибіотиків.

Перебіг кольпітів тривалий; нерідко після менструації або перенесених інтеркурентних захворювань

Виникають загострення.

Лікування кольпітів включає місцеві і загальні засоби. Місцева терапія полягає в туалеті зовнішніх

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 540 | Нарушение авторских прав