АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перистальтики кишечника застосовують прозерин. З метою нормалізації мікроциркуляції призначають

Реополіглюкін та гепарин в малих дозах.

Обов’язкова масивна антибіотикотерапія в поєднанні з внутрішньовенним введенням метрагілу (по

Мг через 8-10 годин). Рекомендується використання не менш ніж двох антибіотиків, при чому один з них

Необхідно вводити внутрішньовенно. Перевагу слід надавати препаратам широкого спектру дії (цефтриаксон,

Амікацин, фортум) або комбінованому введенні кліндаміцину з гентаміцином або тобраміцином. Палалельно

Використовують антимікотичні та імуномодулюючі препарати.

У перші 8-12 годин картина прояснюється. Необхідність у хірургічному лікуванні настає тоді, коли, не

Дивлячись на всі консервативні заходи, прогресують явища перитоніту.

Загальні принципи лікування неспецифічних запальних

Захворювань жіночих статевих органів

Антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості збудника та його групової належності – так при

Анаеробній флорі застосовують метронідазол, тінідазол, які мають на неї бактерицидний вплив. Паралельно

Обов’язковим є призначення притигрибкових засобів. Антибактеріальну терапію поєднують з похідними

Нітрофурану та протизапальними препаратами – інгібторами синтезу простагландинів (анальгін, бутадіон,

Реопірин).

Інфузійна терапія. Для лікування гіпокаліемії – внутрішньовенне ведення розчинів Рінгена-Локка та

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 490 | Нарушение авторских прав