 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
В останні роки велика увага приділяється гормональній активності деяких пухлин Бренера, щозв’язують з наявністю в стромі текальної реакції, стромальних лютеїзованих клітин. У 50% хворих з пухлиною Бренера виявлені прояви естрогенної активності у вигляді гіперплазії ендометрія, яка супроводжувалась Ановуляторними кровотечами та кровотечами в період постменопаузи. Деякі пухлини проявляються Маскулінізацією, що пояснювалось її здібністю синтезувати тестостерон з прогестерона в присутності Хоріального гонадотропіна. Лікування хірургічне – видалення пухлини разом з ураженим яєчником. Пухлини строми статевого тяжа В цю групу включені всі пухлини, які складаються із клітин, що виникли з статевого тяжа або Мезенхіми ембріональних гонад. Ця група пухлин відноситься в основному до гормонально-активних, Виключення становить фіброма та окремі інактивні пухлини. Слід підкреслити, що в діагностиці цих пухлин Провідне місце займають морфологічні методи. А. Гранульозостромально-клітинні пухлини Вони складаються окремо або в різних комбінаціях з гранульозних клітин, тека-клітин і стромальних Клітин. Гранульозоклітинна пухлина (фолікулома, фемінізуюча пухлина) – розвивається з гранульозних клітин яєчника або із диференційованих залишків статевих тяжів. Її частота становить від 0,6% до 3% – по Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 635 | Нарушение авторских прав |