АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зразок рецепта. S. Внутрішнє. На одне введення.

Собаці

Rp.: Olei Ricini 1,5

D.t.d.N. 10 in capsulis

S. Внутрішнє. На одне введення.

М'які лікарські форми

Мазі - Unguenta

Мазь (unguentum - наз. відмінок однини, unguenti - род. відмінок однини) - м'яка лікарська форма, яка має в'язку консистенцію (консистенцію свинячого жиру) і призначена для зовнішнього застосування.

Мазі одержують змішуванням лікарських речовин з формотворними (constituens) мазевими основами. Як мазеві основи часто використовують продукти переробки нафти: вазелін, вазелінове масло, твердий парафін, рафіновану нафталанську нафту, а також тваринні та рослинні жири

Вазелін (Vaselinum) - однорідна маса білого або жовтого кольору. Температура плавлення 37...50 °С. Його найчастіше використовують як мазеву основу, оскільки він не подразнює шкіру і слизові оболонки, а також не розкладається при тривалому зберіганні.

Парафін твердий (Paraffinum solidum) - щільна маса білого кольору, без запаху і смаку. Температура плавлення плюс 50...57°С.

Вазелінове масло, або рідкий парафін (Oleum Vaselini, Paraffinum liquidum) - масляниста безбарвна рідина без запаху і смаку, змішується з рослинними оліями, крім рицинової.

Особливістю мінеральних мазевих основ є їхня стійкість під час зберігання і погане всмоктування шкірою тварин.

З жирів тваринного походження для мазевих основ найчастіше використовують очищений свинячий жир (Adeps suillus depuratus). Це однорідна маса білого кольору м'якої консистенції зі слабким специфічним запахом і смаком. Температура плавлення 34...46 °С.

Крім свинячого жиру, для одержання складних мазевих основ інколи використовують волове сало і гусячий жир. Особливістю їх є добре всмоктування шкірою тварин. Недоліком жирів тваринного походження с швидке їх розкладання (гіркнуть при тривалому зберіганні). У зв'язку з цим для консервації свинячого жиру додають 2 % бензойної кислоти.

З рослинних олій до складу мазевих основ (воску, волового сала) включають соняшникову, персикову або інші олії. Для виготовлення мазей використовують також воски, безводний і водний ланолін тощо.

Ланолін (Lanolinum) одержують з промивних вод, що залишаються після первинної обробки овечої вовни. Температура плавлення 36...42°С. Характерним для ланоліну є висока здатність всмоктуватись через шкіру і стійкість під час зберігання. У зв'язку з цим ланолін доцільно використовувати як основу для мазей, що діють не тільки місцево, а й резорбтивно (на весь організм). Крім того, безводний ланолін, як досить гігроскопічний, включають до складу мазей, що застосовуються для лікування мокнучих уражень шкіри При виготовленні складних мазевих основ ланолін часто комбінують з вазеліном.

Віск бджолиний (Cera) використовують для ущільнення і підвищення в'язкості мазей.

Мазі належать до недозованих ліків, тому в рецептах виписують загальну їх кількість. Тільки в особливих випадках при призначенні в мазях речовин, що діють резорбтивно, мазі слід виписувати дозовано, тобто окремими (разовими) дозами.

Розрізняють прості та складні мазі Прості мазі складаються з однієї діючої й однієї формотворної речовини. Складні мазі мають більше двох інгредієнтів.

Тепер більшість простих і складних мазей випускається фарма­цевтичною промисловістю в готовому вигляді. Такі мазі вважаються офщинальними. їх виписують тільки в скороченій формі без зазначення складу.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 560 | Нарушение авторских прав