АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мал. 16.1. Зміна вмісту еритроцитів за розвитку стрес-реакції

Прочитайте:
  1. E Аномалії розвитку нервової системи
  2. Аномалії розвитку жіночих статевих органів.
  3. АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
  4. АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ МАТКИ ТА ПІХВИ
  5. Аномалії розвитку матки та піхви
  6. Аномалії розвитку статевих органів.
  7. АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ ЯЄЧНИКІВ
  8. Аномалії розвитку.
  9. Антибактеріальна терапія призначається в разі проведення операції при значних структурних змінах
  10. Біофізичного профілю, доплерометрії, визначення вмісту в сироватці крові гормонів фетоплацентарного

 

Стресорні реакції викликаються в основному катехоламінами і кортизолом, що діють протягом двох різних, але перекриваючих один одного відрізків часу. Зміни, викликані в організмі катехоламінами (адреналіном і норадреналіном), відбуваються менше ніж через секунду і тривають від декількох хвилин до годин, ймовірно, під контролем із боку симпатичної нервової системи. Кортизол викликає зміни, які починаються менше ніж через годину і тривають тижні і навіть місяці. Симпатична нервова система виділяє катехоламіни швидко і недовго, у той час як хромафінові клітини в головній нирці можуть продукувати їх протягом тривалого часу. У риб кортизол утворюється інтерреналовою тканиною в головній нирці під впливом АКТГ гіпофіза. Утворення кортизолу починається не раніше ніж через 15 хв., але для досягнення максимального рівня продукції гормону потрібно біля 24 годин.

Спільний вплив катехоламінів може бути схарактеризовано як підготовка до термінових дій. Вони викликають підвищену рухливість (занепокоєння, реактивність), мобілізацію енергетичних запасів, посилення дихання й інші функціональні зміни.

Таблиця 16.1. Зміни частоти дихання у риб після витягування із води на 5 і 10 хв. при t 4°C

Дія подразника, хв. Частота дихання до подразнення Частота дихання після подразнення Частота кашлю
  33,0±0,7 39,0±0,8 6,6±0,6
  33,4±0,5 44,4±1,1 11,2±0,8

 

Специфічні результати, що викликаються підвищеним вмістом катехоламінів, наведені в таблиці 16.2.

 

Таблиця 16.2. Вплив підвищеного вмісту катехоламінів у риб

Результат Примітки
1. Збільшення вмісту глюкози в крові 1. При нормальному вмісті 50 - 150 мг/ 100 мл, вміст глюкози збільшується до 200 - 300 мг/100 мл.
2. Збільшення частоти серцебиття 2. Ін'єкція адреналіну може майже подвоїти частоту серцебиття.
3. Збільшення хвилинного об'єму серця 3. Може відбуватися в основному в результаті збільшення ударного об’єму і незначного зростання частоти серцебиття.
4. Збільшення дихальної вентиляції 4. Звичайно супроводжується зменшенням кількості доступного кисню, що дифундує із води.
5. Розширення і звуження артеріол 5. У ссавців (а можливо і в риб) звуження одних артеріол і розширення інших призводить насамперед до збільшення хвилинного об'єму серця для переносу крові до голови, серця і скелетних м'язів, але не до внутрішніх органів.
6. Підвищення вмісту тромбоцитів в крові Мабуть, через скорочення селезінки.
7. Погіршення перистальтики або загальний стаз кишечнику У риб у стані стресу не спостерігалося, але відзначено в ссавців. Збільшується число спостережень, що припускають наявність цього явища в риб.
8. Розщеплення глікогену до глюкози в печінці і м'язах; звільнення резервних ліпідів 8. Ці речовини слугують джерелом енергії для забезпечення підвищеного рівня активності.

 

 

Необхідна кількість катехоламінів для прояву цих впливів майже невідома, оскільки хімічне визначення кількості адреналіну і норадреналіну важке і потребує великих об'ємів плазми крові через їхні низькі концентрації. У дорослих особин, що повернулися на нерестовища, у спокійному стані вміст катехоламінів у плазмі складає біля 1 мкг/ мл, а після 25 – хвилинного стресу (рибу витримували без води) – біля 20 мкг/ мл. Загальна концентрація адреналіну в райдужної форелі в спокійному стані збільшується приблизно із 0,007 до 0,160 мкг/мл через годину після стресу, що продовжувався 10 хв. Ці два спостереження об'єднує тільки те, що вміст адреналіну в крові зростає під час стресу. Отримані результати настільки відмінні один від одного, що їх важко зіставити із даними для ссавців або робити на їхній основі які-небудь узагальнення. Співвідношення адреналіну і норадреналіну в риб значно варіює. У ссавців катехоламіни на 70 % представлені норадреналіном, те ж саме у коропа. У кижуча адреналіноподібні речовини приблизно на 70 % подані адреналіном, а в деяких інших риб адреналіну і норадреналіну утримується порівну.

Кортизол впливає на багато систем органів. На відміну від катехоламінів, що, очевидно, сприяють виживанню, кортизол, особливо за тривалого стресу, часто несприятливо діє на організм. Спочатку вплив виявляється на ділянках, де відбувається іонний обмін: зяброві мембрани, ниркові канальці, сечовий міхур і епітелій кишечнику (в риб у морській воді). На цих ділянках кортизол, певно, є антагоністом пролактину, оскільки він збільшує проникність мембран для іонів.

 

Органи - мішені або функції Дія
Загальні функції   білковий обмін   вуглеводний обмін     кровообіг   У прісній воді зябра Прискорений синтез білків через підвищену активність РНК; синтезуються, певне, в основному протеолітичні білки Пригнічення росту Мобілізація білка із тимуса, селезінки і печінки   Уповільнена утилізація вуглеводів Прискорене утворення глюкози із білків тканин Відкладення глікогену в печінці     Мобілізація лейкоцитів   Ослаблена запальна реакція

В умовах ставкового, а тим більш, садкового розведення риб рибники повинні дуже пильно відноситися до проведення технологічних заходів вживаючі заходи, щоб знизити стресуванні риби. Такі технологічні заходи як облов, транспортування тощо призводять до значного стресування риби, що проявляється в збільшенні виділення адреналіну та стероїдних гормонів. Все це негативно впливає на всі фізіологічні параметри рибі та знижує її резистентність. Оцінку стану риби можливо давати, виходячи із картини крові та гормонального профілю риби. Далі ми даємо декілька прикладів тих змін, які відбуваються у риб при несприятливих умовах.

 

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 541 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)