АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Видалення сторонніх тіл

Із сторонніх тіл у м'яких тканинах найбільш часто зустрічаються голки або їх уламки, які попадають у м'які тканини при чистці меблів, шитті одягу і т. ін. Найбільш часто голки попадають у пальці рук. Для визначення глибини проникнення голки слід виконати рентгенографію в двох проекціях. Голки, які знаходяться поверхнево і пальпуються під шкірою, видаляються легко. Глибо­ко розташовані голки видаляють під контролем рентгенівських променів. Слід відмітити, що в народі склалась хибна думка про те, що голки треба терміно­во видаляти, оскільки вони з плином крові можуть пересуватись до серця й викликати смерть.

Видалення уламків голки з пальців. Для видалення уламків голки слід при­готувати скальпель, голки, шприц, голкотримач, хірургічний пінцет, крово­спинні затискачі, 0,25 % розчин новокаїну, йодонат, джгут. Палець обробля­ють розчином йодонату, біля його основи накладають джгут (гумову трубку) або марлеву тісьомку. Після цього проводять місцеву анестезію (0,25 % роз­чином новокаїну - 5-6 мл), вичікують п'ять хвилин, роблять невеликий розріз і здійснюють ревізію рани. Уламок голки має вигляд синьо-чорного тіла, яке захоплюють затискачем або пінцетом і видаляють. На шкіру накладають адап­таційні шви й асептичну пов'язку.

Видалення голки з кисті або ступні Видалення голки з кисті або ступні викликає значні труднощі. Голки видаляють тільки після рентгенологічного дослідження і ретельного визначення їх розміщення. Найчастіше голка попадає у підвищення біля великого пальця і мізинця кисті та у п'ятку ступні. Для видалення голки готують інструментарій так, як для видалення уламків голки з пальців. Після обробки операційного поля йодонатом накладають джгут на рівні зап'ястя або нижньої третини гомілки і проводять місцеву анестезію (0,25 % розчином новокаїну - 10-15 мл). Після цього роблять розріз у проекції голки, виконують ревізію рани і видаляють голку. Рану зашивають і наклада­ють асептичну пов'язку.

Видалення сторонніх тіл (скалок, колючок і т. ін.). Для видалення скалок, колючок, які знаходяться поверхнево і кінчики їх виступають над шкірою, ча­сто використовують голки, пінцети, затискачі. При наявності скалок під нігтем, вирізають частину нігтя і пінцетом видаляють стороннє тіло.

Видалення кліща. У теплу пору року на листках дерев, у траві, живуть кліщі, які живляться кров'ю і відчувають запах теплокровних на відстані 15-20 м, тому часто збираються біля стежок, доріг. Попадаючи на одну людину, кліщ швидко впивається у шкіру. Укус кліща не болючий, так як паразит, присмоктавшись до шкіри, уводить у рану специфічну знеболюючу речовину. Лише через декілька годин на місці укусу (голова, шия, згинальні поверхні кінцівок) виникає сверблячка, неприємне відчуття. Кліщ може жити на тілі людини до 10 днів. Напившись крові і збільшившись до розмірів квасолі (1-15 см) паразит відпадає.

Перша допомога. На шкіру навколо паразита ставлять обручку і наливають олію так, щоб вона покрила комаху. Через деякий час кліщ вилізе сам. Після цьо­го обробляють рану йодом або спиртом. Якщо хоботок кліща залишився в рані, його треба видалити за допомогою стерильної голки. Щоб виявити, чи небезпеч­ний цей кліщ, його слід віднести у відділення медичної паразитології санстанції.

Протягом двох тижнів кожен день необхідно вимірювати температуру тіла, при погіршанні стану потерпілому слід звернутись до лікаря-інфекціоніста.

Кліщ може бути переносчиком кліщового енцифаліту, бруцельозу. Від кліщового енцифаліту можна здійснити профілактичні прививки.

Зняття вузької обручки з пальця. Інколи, при спробі поміряти перстень або внаслідок травми, запального набряку пальців руки ви­никають труднощі із зняттям кільця. Проста спроба зняти його не дає успіху: шкіра зсу­вається перед кільцем, утворюючи поперечні складки. Стискання тканин кільцем призводить до розвитку набряку, порушення кровобігу у пальці. Кільце можна перепиляти, однак для цього потрібні спеціальні інструменти. Існує простий спосіб, за допомогою якого можна зня­ти кільце, не пошкодивши його (рис. 3.11.19).

Рис. 3.11.19. Методика зняття кільця з пальця:

а- намотування нитки на палець;

б-розмотування нитки і зняття кільця.

Під кільце просувають кінець товстої шов­кової нитки і утримують його затискачем. По­чинаючи від краю кільця намотують щільни­ми рядами шовкову нитку, периферичний кінець якої зав'язують. Центральний кінець нитки натягують і починають розкручувати під кільцем, поступово зміщуючи його до кінчика пальця.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 441 | Нарушение авторских прав