АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Видалення сечового міхура (cystectomіа)

Показання: велике ураження стінки сечового міхура злоякісним новоутворенням, локалізація новоутворення в ділянці трикутника Льєто, шийці сечового міхура.

Техніка операції. Мобілізацію сечового міхура починають з пересікання очеревини в місці переходу її на стінки органа. Проводять хірургічне препарування, відділяючи стінку сечового міхура від прилеглих органів і стінок таза. Виділяють передміхурову та бічну клітковину таза з розташованими в ній регіонарними лімфовузлами. При цьому перев’язують і перетинають всі артерії та вени, досягаючи остаточної зупинки кровотечі. За потреби видалення передміхурової залози та сім’яних пухирців проводять промежинний дугоподібний розріз між відхідником та коренем калитки. Для цього ноги хворого фіксують на спеціальних підставках, піднявши їх догори та розвівши. Розсікають м’які тканини, діафрагму таза та по черевно-промежинному апоневрозу відпрепаровують передміхурову залозу від прямої кишки, що запобігає ушкодженню її стінки. У жінок сечовий міхур відділяють від матки та піхви, препаруючи по стінці сечового міхура.

Після чого між затискачами пересікають сечоводи, перев’язують і пересікають сечівник і видаляють сечовий міхур.

Сечу відводять у різні способи: формуючи гетеротопічний резервуар із клубової кишки або постійну шкірну норицю сечоводів, або ортотопічні утримувальні резервуари з клубового та клубово-сліпокишкового сегментів, з’єднаних із сечівником, або товстокишкові резервуари.

Загальновизнаним є спосіб формування сечового міхура з клубової кишки (мал. 296). На брижі зазначеної кишки викроюють сегмент завдовжки 15—20 см. Завдяки анастомозу “кінець у кінець” відновлюють непереривність тонкої кишки. Проксимальний кінець одержаної петлі зашивають наглухо, дистальний вшивають у передньобокову стінку живота у вигляді іліостоми. У створений резервуар пересаджують сечоводи.

Під час формування ортотопічного резервуара з клубової кишки її дистальний кінець сполучають із сечівником.

У разі створення прямокишкового резервуара товсту кишку перетинають на рівні прямокишково-сигмоподібнокишкового згину. Формують сигмостому та куксу прямої кишки, в яку пересаджують сечоводи. Існує багато модифікацій формування штучного сечового міхура. Основні наведено на мал. 297.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 561 | Нарушение авторских прав