АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Використання міхура із льодом, газовивідної трубки, грілки під час догляду за хворими.

Прочитайте:
  1. Видалення сечового міхура (cystectomіа)
  2. Використання газовивідної трубки
  3. Використання курячих ембріонів різного віку для культивування вірусів
  4. Використання партограми є обов’язковим на всіх рівнях надання акушерської допомоги та виключає одночасні записи в історії пологів.
  5. Використання підкладних суден і сечоприймачів
  6. Високий розріз сечового міхура (sесtiо аltа, суstotomia)
  7. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.
  8. Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології. ПЛР.
  9. Деонтологія догляду

Міхур із льодом (мал. 6.3.1) використовують для місцевого охолодження окремих ділянок тіла для зменшення набряку, болю і зупинення кровотечі, в основному завдяки тому, що виникає судинний спазм в зоні гіпотермії.

 

Малюнок 6.3.1. Міхур для льоду.

 

Показання до застосування: кровотечі; больовий синдром та набряк тканин одразу після травм, в тому числі післяопераційних; початкові стадії гострих запальних процесів м’яких тканин та органів черевної порожнини.

Методика застосування:

- для заповнення міхура використовують або дрібно колотий лід, або заповнюють міхур водою та охолоджують його в морозильній камері до застивання води;

- на шкіру в зоні накладання міхура підкладають тканину в кілька шарів або пелюшку, рушник;

- тривалість використання процедури вирішується за показаннями індивідуально, але не повинна бути більше ніж 1,5 – 2,0 години, при цьому кожні 20 – 30 хвилин необхідно знімати міхур на 10 хвилин.

Газовивідна трубка – це гумова, еластична трубка завдовжки 20,0 – 30,0 см, діаметром 0,5 – 1,0 см із закругленим кінцем для введення в пряму кишку.

Показання для застосування – затримка відходження газів та метеоризм різної етіології, в тому числі після операції.

Методика застосування:

- положення хворого або на лівому боці, як при виконанні очисної клізми, або на спині із розведеними ногами, зігнутими в кульшових та колінних суглобах;

- після змазування трубки вазеліном вона вводиться коловими рухами в пряму кишку на відстань до 20,0 см (мал. 6.3.2);

- хворого перевертають на спину, якщо до цього він був на лівому боці, підкладають під нього судно, в яке опускають вільний кінець трубки, що залишається в прямій кишці на протязі 2-3 годин;

- при необхідності через деякий час процедуру можна повторити.

 

Вставлена газовивідна трубка
Товста кишка

А Б

Малюнок 6.3.2. Газовивідна трубка в товстій кишці: А – вигляд на сагітальному розрізі; Б – вигляд у фронтальній площині.

 

Грілка медична застосовується для місцевого та загального зігрівання організму. Найчастіше в медичній практиці застосовуються гумові водні та електричні грілки (мал. 6.3.3). Існують грілки різноманітної форми, розміру, електричні грілки можуть бути у вигляді рукавичок, чобітку, цілого простирадла та інше. Локальне та загальне зігрівання супроводжується розширенням кровоносних судин, посиленням кровотоку, антиспастичним впливом на органи та тканини. Протипоказання для зігрівання – біль неясного ґенезу, гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, підозра на наявність кровотечі або явна кровотеча, злоякісні пухлини, наявність лихоманки в хворого.

Методика застосування:

- гумову грілку заповнюють гарячею водою на ¾ об’єму, залишок повітря поступово видавлюють і закривають отвір грілки кришкою;

- як і при застосуванні міхура із льодом на шкіру в зоні накладання грілки підкладають тканину в кілька шарів або пелюшку, рушник для попередження виникнення опіку в ділянці зігріву;

- тривалість використання грілки – до охолодження її до температури тіла.

 

А Б

Малюнок 6.3.3. Грілки медичні: А – гумова кругла типу «соняшник»; Б – електрична з регулятором температури.

 

 

Питання для контролю вивчення матеріалу.

1) Яка тривалість післяопераційного періоду та на які етапи його розподіляють?

2) Які існують види спостереження за хворим в післяопераційному періоді?

3) Як правильно змінити натільну та постільну білизну у важкохворого чи непритомного хворого?

4) Що включає долікарська допомога при виникненні у хворого болі, нудоти, блювання, печії, відрижки, здуття живота, запору, проносу?

5) Основні принципи догляду за хворими після оперативних втручань на органах черевної та грудної порожнин, сечовидільної системи?

6) В яких випадках та як правильно застосовувати міхур із льодом, газовивідну трубку, грілку?

 

Тестові завдання для контролю вивчення матеріалу.

1) Хворого після оперативного втручання з приводу перфоративної виразки 12-палої кишки перевели з операційної зали в палату інтенсивної терапії. За першу добу проводилось вимірювання тиску, пульсу, кількості сечі, виділень по зонду та дренажам, вивчені деякі аналізи сечі, крові, безперервно проводився контроль вмісту кисню в крові. Який вид спостереження за хворим проводився в цьому випадку?

A. Візуальний та лабораторний;

B. Візуальний та моніторінговий;

C. Лабораторний та моніторінговий;

D. Тільки лабораторний;

E. Змішаний.

 

2) У хворої на 4 добу після виконання оперативного втручання на органах сечовидільної системи виникло відчуття розпирання в животі, здуття животу, гази не відходили. Яке ускладнення виникло у хворої?

A. Післяопераційний біль;

B. Блювання;

C. Гикавка;

D. Метеоризм;

E. Пронос.

 

На якому етапі післяопераційного періоду виникло дане ускладнення?

A. Ранньому;

B. Пізньому;

C. Віддаленому;

D. Найближчому;

E. Найвіддаленішому.

 

З чого доцільно починати долікарську допомогу хворій?

A. Покласти грілку на живіт;

B. Покласти міхур із льодом на живіт;

C. Вставити газовивідну трубку;

D. Вставити катетер в сечовий міхур;

E. Дати послаблюючі препарати.

 

3) Хворий оперований на органах черевної порожнини знаходиться на 2 добу після операції у важкому стані в палаті інтенсивної терапії. Випадково під час блювання постільна білизна забруднилась блювотними масами, необхідно провести її заміну. Окрім лікаря в палаті знаходяться медична сестра та дві молодших медичних сестри. Як краще провести заміну постільної білизни в такому випадку?

A. Тільки подовжнім способом;

B. Тільки поперечним способом;

C. Хворий самостійно може замінити білизну;

D. Перекласти хворого на каталку та замінити білизну;

E. Попросити хворого вийти з палати та замінити білизну.

 

4) У хворого під час операції з приводу пахової грижі виникла дифузна кровотеча із підшкірної клітковини в зоні операційної рани, яка була зупинена, в рані залишений трубчастий дренаж. Що доцільно використати одразу ж після доставки хворого в палату для попередження повторної кровотечі?

A. Накласти грілку на зону оперативного втручання;

B. Накласти міхур із льодом на зону оперативного втручання;

C. Вставити газовідвідну трубку;

D. Вставити катетер в сечовий міхур;

E. Приєднати до дренажу пристрій для створення розрідження.

 

5) Хворій з нирковою колькою призначено використання грілки на поперекову ділянку. Для чого, в першу чергу, молодшій сестрі, що виконує призначення, необхідно підкласти тканину чи рушник під грілку в зоні її прикладення?

A. Для попередження подразнення шкіри;

B. Для попередження охолодження;

C. Для попередження опіку;

D. Для посилення зігріваючого ефекту;

E. Це виконувати не обов’язково.

 

Еталони відповідей до тестових завдань: 1 – E; 2 – D, A, C; 3 – D; 4 – B, 5 – C.

 

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1027 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)