АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що ж може зробити сім'я?

Бесіда з батьками

Загальнонародна боротьба проти пияцтва й алкоголізму, яка дедалі ширше розгортається в нашому суспільстві, створює всі умови для поліпшення антиалкогольного виховання в сім'ї.

І все ж, яких заходів необхідно вжити, щоб уберегти дітей від вживання спиртних напоїв? Що може зробити сім'я?

Найголовніша її мета - утвердження здорового, тверезого способу життя членів сім'ї. Батькам належить виховати дітей так, щоб запобігти формуванню у них інтересу до спиртного, щоб були вони нетерпимими до пияцтва.

Дане питання актуальне насамперед тому, що родина е елементом тієї системи антиалкогольного виховання, яка складається в країні. Отже, треба знати її можливості. Крім того, залишається досить активним так званий домашній спосіб вживання спиртних напоїв. І не просто залишається, а й дещо активізується в міру витіснення алкогольного споживання з громадських місць. Це може негативно позначитись на вихованні дітей. Адже діти беруть приклад із старших, які демонструють споживання спиртного перед дітьми як норму поведінки дорослих.

Дослідження, яке проводилось серед 33 тисяч учнів міських шкіл засвідчило, що переважна більшість дітей вдавалась до вживання спиртного під впливом сім'ї. Причому, якщо батько і мати пиячили, то в такому разі недійовими виявляються їхні антиалкогольні декларації на зразок: «Дітям пити вино й горілку не можна». Однак ще не перевелися серед батьків ті, хто не тільки сам споживає міцні напої, а й пригощає ними дітей.

Сучасні дослідження свідчать, що, як правило* прилучення дітей до спиртних напоїв відбувається в сім'ї. Зокрема, за даними опитувань 65% шістнадцятирічних учнів відповіли, що їм уперше запропонували спиртне батьки. Залучають дітей до вживання алкогольних напоїв також родичі і знайомі.

Здавалося б, ніякої шкоди не завдасть дитині сімдесятиграмова чарка домашньої вишневої наливки, настояної також і на травах, якою пригощає бабуся любимого онука. Солодка вона, запашна й приваблива. І ні в яке порівняння із сорокаградусною горілкою не йде, бо не міцна. Але скільки людей свій шлях до пияцтва починали саме з ось такої чарки.

Дуже ваблять дітей до спиртного ритуал чаркування, атмосфера застілля. Гості й батьки за столом, який заставлений стравами, пляшками, бокалами, що заповнюються шипучим і пінистим вином. Люди піднесено говорять, посміхаються, бажають одне одному добра... Підіймають чарки, бокали, цокаються. Хтось, розморений і роздобрілий, наливає в келишок малюкові лимонаду і пропонує: «Давай поцокаємося». Малюк у захопленні. Він радісно цокається, а потім випиває лимонад під схвальні вигуки присутніх.

Якщо такі випадки мають місце в сім'ї, то можна з впевненістю сказати, що діти стануть продовжувачами її. алкогольних традицій. Вони будуть вживати спиртні напої, бо психологічно готуються до такої поведінки описаним ритуалом. Атмосфера застілля, причетність дитини до чаркування та тестування, яскраві фарби етикеток пляшок формують змалку потяг до подібних урочистостей. А коли дитина попробує спиртне, то. не виключено, у неї може почати формуватися схильність до алкоголю. Звичайно, між першою чаркою і звичкою пиячити існує не мала дистанція, але факти алкоголізму серед неповнолітніх свідчать: цю дистанцію людина може дуже швидко пройти, якщо прилучення до алкоголю починається в ранньому віці.

Отже, антиалкогольне виховання у сім'ї може ґрунтуватися тільки на тверезому способі життя всіх її членів. Діти повинні бачити, що ніхто з оточуючих алкоголю не вживає. У цих випадках вдається уникнути розбіжності між словом і діями вихователя. Нині згадана розбіжність спричиняє немало невдач у сімейному вихованні. Не може батько виховати свого енна байдужим до чарки, якщо він сам часто заглядає в не!. Скільки дітям не говори, що горілка та вино - отрута, скільки їх не лякай наслідками споживання алкоголю, ті слова не справлятимуть.ніякого впливу на дітей, якщо вони бачать, що батько і мати пиячать.

Дехто з батьків, сподіваючись на успіх у вихованні, робить перед дітьми вигляд, що перестає пити. Але, як уже зазначалося, такий шлях не забезпечить бажаного результату. Можливо, тимчасово посилить виховний вплив батька, поки діти не розпізнають його лицемірства. Рана чи пізно вони «розкриють» батька таким, яким вія е насправді; І не можна поручитися за те, чи зроблять діти правильні висновки щодо пияцтва.

У сім'ї має панувати атмосфера негативного ставлення до спиртного, засудження п'яниць. Це теж необхідна умова успішного здійснення виховного впливу на дітей.

Сам же процес антиалкогольного впливу безпосередньо передбачає відвернення дітей від сумнівних цінностей (традицій застілля із вживанням спиртних напоїв тощо), вироблення негативного ставлення до спиртного й тих, хто його вживає, формування переконань у перевагах здорового способу життя, вміння протистояти впливові і негативних, споживацьких тенденцій.

Найбільш надійний спосіб відвернення від алкоголю - залучення дітей до змістовних форм життєдіяльності, особливо під час проведення вільного часу, зокрема до занять фізкультурою, спортом, музикою, читанням, працею в саду та ін. За такої умови їм стане невідомою звичка до байдикування, марнування часу, яка дуже часто призводить до вживання вина й горілки. Звичайно, бажання дітей займатися своїми захопленнями на дозвіллі треба стимулювати.

Існує думка про те, що антиалкогольне виховання у сім'ї слід починати якомога раніше. Адже алкогольні звички сприймаються дітьми ще в дошкільному віці. Не в одному дитсадку помічено, наприклад, що після вихідних і святкових днів діти охоче грають у «зустріч гостей», намагаються за прикладом батька і матері, накривати «багатий стіл». Зрозуміло, цей факт зайвий раз свідчить про те, що антиалкогольне виховання слід починати з раннього віку. Ту ж саму гру в «зустріч гостей» варто спрямовувати не на модель застілля, а, наприклад, на пригощання гостей чаєм, тістечками. Крім того, батьки можуть обережно й тактовно розповідати дітям про згубність вживання спиртного через казку, малюнок, а згодом - і через життєві приклади.

Вироблення негативного ставлення дітей до спиртного й тих, хто його вживає, може відбуватися шляхом бесід. Дітям потрібно розповісти про шкоду, якої завдає людині й суспільству пияцтво. Про руйнування внаслідок вживання алкоголю здоров'я людей, сім'ї, про злочини і хуліганство на ґрунті пияцтва, про народження неповноцінних малят - про все це діти мають дізнатися з вуст батьків.

Дехто може заперечити: чи варто про таке розповідати дітям? На наш погляд, не тільки варто, а й необхідно. Діти надзвичайно допитливі, вони неодмінно самі підійдуть до згаданих питань. Точніше, життя їх до цього підведе. І що буде краще: замовчати істину чи правильно викласти її? Без сумніву, другий варіант забезпечує правильний напрям виховної роботи.

Таким чином, результативність, виховних впливів батьків у прищепленні дітям культури споживання залежить від того, наскільки майстерно вони виходять із тих конкретних ситуацій, що виникають у них у сім'ї, як уміють надати виховному процесові сучасної спрямованості. Формувати у дітей усвідомлення цінності праці, відчуття міри у споживанні, правильне ставлення до речей, уміння змістовно проводити своє дозвілля, виховувати відразу до алкоголю, нетерпимість до пияцтва - все це має бути першочерговим для батьків.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав