Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів та мінералокортикоїдів на організм.
Гіпофізарно-наднирникова система виділяє такі гормони, що забезпечують тривалу адаптацію організму до дії стресових чинників:
- гормони гіпофіза соматотропін, вазопресин;
- гормони кіркової речовини наднирників глюкокортикоїди та мінералокортикоїди.
Основу цієї системи складають кортиколіберин гіпоталамуса, кортикотропін аденогіпофіза, глюкокортикоїди кори наднирників.
Активація цієї системи відбувається за допомогою двох механізмів:
- за рахунок отримання нейросекреторними клітинами гіпоталамуса інформації про дію стресора (за механізмом безумовних та умовних рефлексів);
- за рахунок дії на ці клітини високих концентрацій катехоламінів – активація САС.
Основні впливи глюкокортикоїдів на організм:
- потенціюють вплив катехоламінів;
- впливають на обмін речовин, а саме:
а) вплив на білковий обмін – пригнічують біосинтез у багатьох тканинах (сполучна, м’язова), а у лімфоїдній тканині вони посилюють розпад білка; результатом таких впливів на білковий обмін є підвищення рівня амінокислот у плазмі крові;
б) вплив на вуглеводний обмін – стимулюють процеси глюконеогенезу в печінці (утворення глюкози з амінокислот, котрі посилено надходять до печінки за рахунок впливу глюкокортикоїдів ни білковий обмін), утворена глюкоза витрачається у двох напрямках:
- частина йде у кров – підтримання гіперглікемії;
- частина йде на синтез глікогену – підтримання достатніх його запасів у організмі;
в) посилюють ліполіз, який зумовлений дією катехоламінів;
Таким чином, глюкокортикоїди підтримують гіперглікемію на фоні збереження запасів глікогену в організмі, що і є причиною тривалої адаптації, яка розвивається за рахунок активації гіпоталамо-наднирникової системи. Проте адаптація, що при цьому розвивається, потребує тривалого часу для своєї реалізації (система повільно активізується); механізм впливу глюкокортикоїдів на клітини мішені – через цитоплазматичні рецептори, за участю хроматину ядра, через зміну процесів біосинтезу білка у клітинах. Тому вплив цієї системи є довготривалим, але повільно розвивається.
Роль мінералокортикоїдів в адаптації полягає в тому, що вони впливають на роботу нирок, внаслідок чого відбувається затримка Nа+ і води в організмі Ù збільшення ОЦК Ù посилення пресорної реакції. Окрім того, при збільшенні ОЦК, організм краще зможе перенести крововтрату, яка може виникнути в стресових ситуаціях.
Додаток № 1.
Мusculus sphincter ani internus має парасимпатичну інервацію. Тому для запобігання мимовільного акту дефекації під час заліку (іспиту) за годину до нього варто ввести per rectum 2-3 ml 0,1 % розчину атропіну.
Додаток № 2.
Залоза.
| Гормони.
| Дія гормонів на організм.
| Аденогіпофіз.
| Соматотропний (СТГ)
| Посилює лінійний ріст і масу тіла організму (посилює протеосинтез і ліполіз).
| Тиреотропний (ТТГ)
| Викликає виділення гормонів щитовидної залози.
| Адренокортикотропний (АКТГ)
| Викликає виділення гормо-нів кіркового шару наднирників, перш за все глюкокортикоїдів.
| Гонадотропні (фолікулостимулюючий, лютеїнізуючий).
| Викликають виділення статевих гормонів.
| Пролактин.
| Стимулює утворення та виділення молока молочними залозами.
| Меланоцитостимулюючий.
| Стимулює утворення меланіну (пігмента шкіри).
| Нейрогіпофіз.
| Вазопресин.
| Підвищує реабсорбцію води в дистальних канальцях нефрона.
| Окситоцин.
| Стимулює скорочення м’язів матки при родах.
| Щитовидна залоза.
| Трийодтиронін (Т3).
Тетрайодтиронін
(Т4 або тирозин).
| Посилюють окисний метаболізм; за-безпечують диференціювання струк-тур головного мозку у ново-народжених.
| Тиреокальцитонін.
| Зменшує вміст іонів кальцію в крові через збільшення надходження його в кісткову тканину.
| Паращитовидні залози.
| Паратгормон (ПТГ)
| Підвищують вміст іонів кальцію в крові через посилення його реабсорбції в нирках, кишківнику та резорбції з кісткової тканини.
| Наднирники (мозковий шар).
| Катехоламіни
(адреналін; норадреналін).
| Посилюють ЧСС, ССС, розширюють бронхи, гальмують секрецію і моторику ШКТ; викликають гіпер-глікемію та підвищення вмісту жирних кислот в крові.
| Наднирники
(кірковий шар).
| Глюкокортикоїди (кортизол).
| Викликають гіперглікемію через посилення глюконеогенезу в печінці.
| Мінералокортикоїди
(альдостерон).
| Посилюють реабсорбцію іонів натрію і секрецію іонів калію в канальцях нирки.
| Статеві гормони.
| Стимулюють розвиток вторинних статевих ознак, забезпечують виконання статевих функцій.
| Підшлункова залоза.
| Інсулін.
| Знижує рівень глюкози в крові (через посилення її проникнення в клітини).
| Глюкагон.
| Викликає гіперглікемію шляхом посилення розпаду глікогену в печінці.
|
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 805 | Нарушение авторских прав
|