АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Роль гіпоталамуса, лімбічної та нової кори в регуляції вегетативних функцій.

Прочитайте:
  1. Анатомо-фізіологічна характеристика щитовидної та паращиттовидної залоз; наслідки при відхиленнях функцій.
  2. Будова лімбічної системи
  3. В РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ І СИСТЕМ
  4. Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції в організмі людини. Поняття про стрес та фактори, які його спричиняють.
  5. Визначення фібринолітичноі активності еуглобулінової фракції плазми крові (за С. Невіровською)
  6. Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій
  7. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.
  8. Де знаходяться центри терморегуляції?
  9. Дослідження адреналінової агрегаціі
  10. Зміни регуляції дихання

Гіпоталамус – структура проміжного мозку. Він виконує важливі функції завдяки наявності в ньому таких особливих структур:

1. В його склад входять інтегративні центри, що контролюють стан (та інтегрують):

- симпатичних центрів, а саме, сітчаста речовина (це здійснюють переважно ядра заднього гіпоталамуса);

- первинних парасимпатичних центрів стовбура мозку та спинного мозку. Саме тому гіпоталамус інтегрує нервові механізми регуляції вегетативних функцій (симпатичні та парасимпатичні) між собою.

2. До складу медіального гіпоталамуса входять нейросекреторні клітини, що обробляють інформацію як будь-які інші нервові клітини (шляхом сумації збуджень та гальмувань), та виділяють із нервових закінчень не медіатори (час життя, яких короткий, бо вони швидко руйнуються відповідними ферментами), а більш стійкі гормони:

а) Ліберини та статини, які по системі ворітних судин поступають в аденогіпофіз (передня та середня долі) і стимулюють (ліберини) чи гальмують (статини) виділення відповідних гормонів:

Гормони гіпофіза. Гормони гіпоталамуса.
Ліберини. Статини.
Соматотропний. Соматоліберин. Соматостатин.
Тиреотропний. Тиреоліберин. ---
Адренокортикотропний. Кортиколіберин. ---
Гонадотропний. Гонадоліберин. ---
Пролактин. Пролактоліберин. Пролактостатин.
Меланоцито-стимулюючий. Меланоліберин. Меланостатин.

 

б) Нейросекреторні клітини супраоптичного та паравентрикулярного ядер виділяють гормони вазопресин та окситоцин, які по аксонах цих нейронів надходять в нейрогіпофіз (задня доля), а звідти вже виділяються в кров.

Тропні гормони аденогіпофіза (тиреотропний, адренокортикотропний, гонадотропний) стимулюють виділення відповідних гормонів ендокринними залозами організму (щитовидною, кірковим шаром наднирників, статевими).

Тому, гіпоталамус виступає структурою, що інтегрують гуморальні (ендокринні) механізми регуляції вегетативних функцій.

Наявність в гіпоталамусі центрів, що інтегрують нервові мехінізми регуляції вегетативних функцій, а також нейросекреторних клітин, дають йому змогу інтегрувати нервові та гуморальні механізми регуляції вегетативних функцій.

Лімбічна кора (стара та древня) приймає участь в регуляції вегетативних функцій при формуванні мотивацій та емоцій.

Нова кора за участю лімбічної системи та гіпоталамуса бере участь в регуляції вегетативних функцій організму при здійсненні різноманітних реакцій поведінки.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 526 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)