АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація, номенклатура, ізомерія вуглеводів

Прочитайте:
  1. Аеробне окиснення вуглеводів
  2. Аеробний обмін вуглеводів
  3. Анаеробне перетворення вуглеводів (дихотомічний розпад)
  4. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  5. Аномалії пологогових сил: класифікація, діагностика, лікування.
  6. Гранули вуглеводів
  7. Дегідратація вуглеводів
  8. Дегідратація вуглеводів. Реакції утворення коричневих продуктів
  9. Загальна характеристика вуглеводів
  10. Загальна характеристика вуглеводів

Біологічна роль вуглеводів

Вуглеводи– органічні сполуки, до складу яких входять карбон, гідроген та залишки фосфорної, азотної та ін. кислот.

Вуглеводи є невід’ємною складовою частиною всіх клітин і тканин живих організмів.

В організмі людини і тварин вуглеводи виконують цілий комплекс життєво важливих функцій. Найважливішими є енергетична, структурна і захисна.

У рослинах вуглеводи складають до 80 % ваги сухої тканини. У організмі людини вони містяться у: печінці – 5-10 % від ваги органу; скелетних м’язах – 1-3%; м‘язах серця — 0.5%; мозку – 0.2 % та крові. Вуглеводи є основним джерелом енергії для забезпечення діяльності головного мозку та серця, поряд з ліпідами і білками покривають енерготрати організму, складають основу клітин-них та субклітинних мембран різних тканин.

Деякі вуглеводи використовуються в синтезі біологічно активних речовин – нуклеотидних коферментів, нуклеїнових кислот та деяких інших.

 

 

Класифікація, номенклатура, ізомерія вуглеводів

Вуглеводи за відношенням до гідролізу поділяються на дві великі групи:

1. прості – не піддаються гідролізу з утворенням простіших вуглеводів;

2. складні – здатні гідролізуватися з утворенням більш простіших вуглеводів.

 

 

1. моносахариди

2. олігосахариди

3. полісахариди

Для вуглеводів характерна ізомерія положення карбоксильної групи (альдо-зи є ізомерами кетоз)та оптична ізомерія, зумовлена просторовим розміщенням атомів гідрогену і гідроксигруп біля вторинних атомів карбону.

Всі моносахариди та більшість дисахаридів–оптично активні речовини. Оптичні ізомери відносяться один до одного як предмет до свого відображння у дзеркалі. Їх називають антиподами. Вони мають однакові хімічні та фізіологічні властивості.

 

 

Хімічні властивості вуглеводів: реакції окислення і відновлення, утворення озазонів, етерифікації.

Реакції окислення

Вуглеводи мають здатність до окислення. При цьому залежно від характеру окислювача можуть утворюватися одноосновні або двохосновні кислоти.

Вуглеводи мають відновні властивості– відновлюють до , при цьому альдегідна група альдоз відновлюється.

 

 

 

Реакції етирефікації

b-метилглюкозид

 

1,2,3,4,6-пентаацил-

 

b-D-глюкопіраноза

 

 

Відновлення глюкози до багатоатомного спирту (сорбіту)

 

 

Утворення озазонів

 

Вуглеводи мають здатність утворювати озазони. До цих вуглеводів належать глюкоза, лактоза та мальтоза.

 

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1528 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)