АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Характеристика вітамінів

ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

Аскорбінова кислота (вітамін С, протицинготний). Роль в організмі. Аскорбінова кислота бере участь у багатьох процесах обміну речовин. Вона є компонентом окислювально-відновних систем, необхідна для гідроксилювання проліну; оксипролін, який утворюється, використовується для синтезу структур сполучної тканини. Тому при нестачі аскорбінової кислоти розпушуються ясна, стінки капілярів, з’являються крововиливи, випадають зуби, тобто розвивається характерна картина цинги. Цей вітамін сприяє окисленню холестерину, бере участь в утворенні ряду гормонів, проявляє виражений позитивний вплив на більшість ланок імунної системи організму, протидіє утворенню надлишку окислювальних вільних радикалів. Таким чином, аскорбінова кислота необхідна для забезпечення ряду умов оптимального життєзабезпечення організму.

Властивості. Вітамін С руйнується киснем повітря; цей процес прискорюється при нагріванні, а також при впливі ферментів (аскорбатоксидази, поліфенолоксидаз та ін.), які звільняються в результаті порушення цілісності клітини, тобто в процесі нарізання, шаткування, подрібнення багатьох рослинних продуктів – джерел вітаміну С.

Для зменшення втрат аскорбінової кислоти капусту перед шаткуванням доцільно недовго бланшувати над паром, щоб вона не втратила хрустіння; при цьому інактивується аскорбатоксидаза. Окислювальні ферменти стають неактивними при додаванні кислот. Приміром, якщо під час приготування салату додати лимонної кислоти до капусти, то під час подрібнення вітамін С збережеться. Соняшникова олія, або інший жир, запобігають контакту вітаміну С з киснем повітря.

Будучи розчинною у воді, аскорбінова кислота переходить з продуктів у відвар, який необхідно використовувати під час їжі, тому що він містить і інші важливі нутрієнти. Приміром, у відвар з капусти переходять вітаміни групи В, вітамін U (противиразковий фактор), мінеральні солі. З метою збереження вітаміну С квашену капусту не слід залишати протягом тривалого часу після вивільнення з-під пресу та не можна її промивати з метою видалення надлишкової кислоти.

Продукти, що містять вітамін С, під час варіння слід занурювати в киплячу воду, тому що в ній менше кисню, ніж у холодній. Це прискорює термін доведення страви до готовності; варити їх слід у посуді з щільно закритою кришкою.

Зберігання готових страв призводить до руйнування вітаміну С. Повторне нагрівання сприяє значному пониженню вмісту аскорбінової кислоти в стравах, бо під час першої теплової обробки руйнуються природні захисні речовини, які містяться в сирих продуктах. Після кулінарної обробки залишається близько ¹/₃ вихідної кількості вітаміну С. Суттєве значення для збереження аскорбінової кислоти в рослинах має попередження в’янення. Рекомендовано зберігати листяні овочі на решітці, що знаходиться в посуді, в який налита вода.

Потреба. Добова потреба в вітаміні С для дорослих людей становить в середньому 50-100 мг.

Недостатність. У нашій країні авітаміноз С практично не зустрічається, але стан гіповітамінозу спостерігається особливо взимку та ранньої весни, що обумовлено низьким вмістом аскорбінової кислоти в продуктах під час цих сезонів року. Ранні ознаки гіповітамінозу С – кровотеча з ясен, зменшення опірності організму до пошкоджувальних впливів, підвищена стомлюваність, пониження працездатності. Тривалий дефіцит (3-6 міс) в харчуванні вітаміну С призводить до розвитку цинги (скорбута). Основними ознаками цинги є розхитування та випадіння зубів, крововиливи під шкірою, зниження маси тіла, пошкодження суглобів, випадіння волосся.

Джерела. Аскорбінова кислота міститься в зелених частинах рослин (кріп, петрушка, салат, селера, цибуля та ін.), овочах (перець, капуста, картопля, томати та ін.), ягодах (чорна смородина, агрус, горобина, обліпиха, шипшина), цитрусових, інших фруктах, а також у печінці та нирках.

Цінні резерви вітаміну С можуть бути заготовлені в вигляді чорної смородини, протертої з цукром (на 1 кг ягід 2 кг цукру), пастеризованих ягід без цукру, шипшини, висушеної при зберігаючих умовах.

Вітаміни групи В. Більшість вітамінів цієї групи міститься в зовнішніх частинах зернових, в печінці, дріжджах, яєчному жовтку. Багато з них входять до складу ферментів, виконуючи коферментну функцію. Майже всі вітаміни групи В мають ліпотропну дію, тобто посилюють окислення жирів, перешкоджаючи накопиченню холестерину в тканинах, поліпшують функцію печінки. Багато вітамінів цієї групи посилюють дію один одного.

Тіамін (вітамін В₁, антиневритний). Роль в організмі. Тіамін є складовою частиною ферментів, які беруть участь в обміні вуглеводів, а саме ПВК (піровиноградної кислоти), жирів, білків та води. Він необхідний для утворення ацетилхоліну, отже, для діяльності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи та функцій органів і систем, що регулюються нею (серця, шлунково-кишкового тракту та ін.).

Властивості. Тіамін руйнується в лужному середовищі, наприклад при додаванні до тіста соди або вуглекислого амонію.

Потреба. Добова потреба в тіаміні становить для дорослих 1,4-2,4 мг. Вона залежить від складу харчового раціону. При збільшенні вмісту вуглеводів, білків та жирів потреба в цьому вітаміні збільшується. Дози тіаміну треба збільшувати також при зростанні фізичного та психічного навантаження, підвищення або пониження температури зовнішнього середовища.

Недостатність. Дефіцит вітаміну В₁ (В₁ - гіповітаміноз) є одним з найбільш поширених гіповітамінозів в економічно розвинених країнах. Це обумовлено збільшенням вживання рафінованих продуктів (хлібобулочних виробів з борошна вищих сортів), що бідні на тіамін, і які одночасно з цим підвищують потребу організму в ньому, тому що багаті на вуглеводи. Недостатність тіаміну може виникнути при надмірному потовиділенні в умовах підвищеної температури навколишнього середовища, дії виробничих пошкоджувальних факторів, великого фізичного навантаження та нервово-психічному навантаженні. Першими проявами В₁-гіповітамінозу є: підвищена нервова збудженість, роздратованість, порушення сну, зниження пам’яті та концентрації уваги, працездатності. З’являються болі в ногах, швидка стомлюваність під час ходьби, хворобливі відчуття в литкових м’язах, відчуття попечення шкіри, “повзання мурашок”, знижується апетит, з’являються поноси, які чергуються з запорами, падає маса тіла, погіршуються функції серцево-судинної системи, печінки та інших органів.

Джерела. Тіамін міститься в житньому та пшеничному хлібі з борошна грубого помелу, висівках, крупах, не очищених від периферичної частини зерна (гречана, вівсяна), бобових, а також у грецьких горіхах. Більшість овочів та плодів бідні на тіамін, за виключенням овочевих бобових (зелений горошок). З тваринних продуктів вітаміном В₁ багаті субпродукти (печінка, нирки), свинина.

У процесі кулінарної обробки частина вітаміну В₁ може руйнуватися. Цьому сприяє нейтральне та слабколужне середовище.

Рибофлавін (вітамін В₂). Через те, що вперше вітамін В₂ було знайдено в молоці, його називають ще лактофлавіном.

Роль в організмі. Вітамін В₂ є коферментом ферментів, що каталізують транспортування електронів в окислювально-відновних реакціях тваринного та рослинного світу. Рибофлавін має специфічну дію на функцію слизових оболонок травного тракту, особливо ротової порожнини, язика. Цей вітамін необхідний для забезпечення кольорового зору, процесів кровотворення та ряду інших фізіологічних функцій.

Властивості. Вітамін В₂ руйнується в лужному середовищі (при застосуванні соди в кулінарії), а також під впливом ультрафіолетового проміння, при в’яненні листяних овочів.

Потреба. Добова потреба в вітаміні В₂ становить для дорослої людини 1,5-3,0 мг. Вона підвищується в осіб, робота яких пов’язана з сильним потовиділенням, напруженням зору, при наявності виробничих чинників, які мають пошкоджувальну дію на печінку та кров.

Недостатність. Дефіцит вітаміну В₂ може виникнути при тривалому харчуванні рослинними продуктами, особливо рафінованими, підвищеному виведенні його з організму, порушенні всмоктування. Прикметою гіпорибофлавінозу є запалення слизової оболонки ротової порожнини (з’являються тріщини, які не загоюються, в куточках рота), а також язика, кон’юктиви очей, порушення зору. При дефіциті вітаміну В₂ розвивається недокрів’я, ураження шкіри. Частіше всього гіпорибофлавінозний стан відзначається в кінці зими в зв’язку з обмеженням вживання зелені, молока.

Джерела. Цінними джерелами вітаміну В₂ є молоко, сири та інші молочні продукти, а також яйця, печінка, нирки, бобові, гречана крупа. (Оскільки ультрафіолетове проміння руйнує вітамін В₂, молоко слід зберігати в темноті).

При правильній кулінарній обробці джерел рибофлавіну вміст його зменшується на 15-20 %; шкідливим є повторне нагрівання страв.

Нікотинова кислота (ніацин, вітамін РР, антипеларгічний). Властивості вітаміну РР має як нікотинова кислота, так і її амід, у вигляді якого вона міститься в натуральних джерелах.

Роль в організмі. Цей вітамін входить до складу коферментів, які беруть участь в окислювально-відновних реакціях, що забезпечують клітинне дихання. Він має регулюючий вплив на органи травлення, забезпечує нормальний обмін речовин у шкірі, поліпшує функцію печінки (знешкоджувальну та глікогеноутворювальну). Ніацин має специфічний вплив на психічну діяльність, позитивно впливає на обмін холестеролу та утворення еритроцитів.

Властивості. Вітамін РР стійкий до зовнішнього впливу: світла, кисню.

Потреба. Добова потреба в вітаміні РР складає 15-25 мг, вона зростає при важкій фізичній праці, напруженій нервово-психічній діяльності, роботі з речовинами, які мають пошкоджувальну дію на функцію печінки, а також під час захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, системи крові.

Недостатність. Дефіцит вітаміну РР розвивається при харчуванні кукурудзою, білки якої містять небагато триптофану; з нього в організмі утворюється ніацин. Наслідками недостатності ніацину є розлад психічної діяльності, функції травного тракту, шкіри, серцево-судиної системи. Крайня форма призводить до захворювання пелагрою (від італ. pellagra – жорстка шкіра).

Джерела. Ніацином багаті такі продукти тваринного походження, як печінка, яловичина, свинина. Молоко ж та молочні продукти бідні на вітамін РР, однак вони багаті на триптофан. Серед рослинних продуктів основними джерелами ніацину є хлібобулочні вироби, бобові, крупи. Містять вітамін РР картопля, морква та деякі інші коренеплоди.

Нікотинова кислота добре зберігається в харчових продуктах. Під час їх варіння руйнується 15-20 % вихідної кількості ніацину.

Піридоксин (вітамін В₆, адермін). Роль в організмі. Піридоксин входить до складу ферментів, які каталізують обмін амінокислот та інших речовин у тканинах. Він необхідний для нормальної функції нервової системи, печінки, органів кровотворення, шкіри.

Властивості. Піридоксин стійкий до дії кисню повітря, нагрівання, однак втрачає активність під дією світла.

Потреба. За звичайних умов добова потреба в вітаміні В₆ для дорослої людини становить в середньому 2-3 мг. Вона підвищується під час важкого фізичного навантаження, нервово-психічного напруження, роботи з радіоактивними речовинами та отрутохімікатами, при ряді захворювань, лікуванні антибіотиками.

Недостатність. При В₆-гіповітамінозі відзначається роздратованість та загальмованість, нудота, пониження апетиту. Шкіра обличчя та волосистої частини голови стає сухою, лущиться. Інколи з’являються тріщини губ та виразки в куточках рота, розвивається запалення язика, кон’юктивіти.

Джерела. Піридоксин широко розповсюджений у природі і надходить до організму з продуктами як тваринного, так і рослинного походження. Найбільш багатими джерелами вітаміну В₆ є м’ясо, риба, субпродукти (особливо печінка та нирки), яєчні жовтки, а також горох, крупи (гречана, перлова, ячна ), висівки, картопля.

У більшості овочів, фруктів та в молоці вітаміну В₆ міститься мало. Під час смаження та копчення 50 % вітаміну В₆ руйнується. Деяка частина піридоксину синтезується в організмі здорової людини мікрофлорою товстого кишечнику.

Ціанкобаламін (вітамін В₁₂, антианемічний). Роль в організмі. Вітамін В₁₂ має значення для кровотворення в кістковому мозку, має ліпотропну дію, що сприяє біосинтезу холіну, лецитину; бере участь в утворенні нуклеїнових кислот. Ціанкобаламін необхідний для процесів метилування, благотворно впливає на центральну та периферійну нервову систему.

Властивості. Вітамін В₁₂ руйнується під час тривалої дії світлових променів.

Потреба. Добова потреба дорослої людини в вітаміні В₁₂ становить 2-5 мкг; вона зростає при недокрів’ї, при підвищеному вживанні білків, особливо тваринного походження.

Недостатність. Дефіцит вітаміну В₁₂ розвивається при вилученні з раціону джерел тваринних білків або зниженні секреції шлункового соку, який містить білкову фракцію (внутрішній фактор Касла), яка утворює з ціанкобаламіном комплекс, в складі якого цей вітамін засвоюється організмом. При недостачі ціанкобаламіну в раціоні розвивається злоякісне недокрів’я, порушуються також функції нервової та інших систем.

Джерела. Вітамін В₁₂ міститься виключно в продуктах тваринного походження. Найбільш багаті ним печінка, нирки; він міститься в яєчних жовтках та деяких кисломолочних продуктах, де утворюється мікрофлорою.

Фолієва кислота (вітамін Вс, фолацин). Роль в організмі. Цей вітамін бере участь у кровотворенні, процесах метилування, в синтезі нуклеїнових кислот та холіну, покращує функціональний стан печінки та підвищує стійкість організму до дії різних хімічних речовин.

В організмі людини фолієва кислота перетворюється на фолінову кислоту, яка є активною формою цього вітаміну; її утворення здійснюється при участі аскорбінової кислоти. Для біологічної дії фолієвої кислоти необхідний вітамін В₁₂.

Властивості. Фолієва кислота стійка до кисню повітря, високої температури, руйнується під час тривалої дії сонячних променів.

Потреба. Добова потреба у фолієвій кислоті складає для дорослих у середньому 200 мкг. Вона зростає при дефіциті білка у раціоні, важкій фізичній праці, захворюваннях травної системи, недокрів’ї.

Недостатність. Дефіцит фолацину проявляється головним чином у порушеннях кровотворення, функцій травної системи, печінки, зниженні захисних сил організму.

Джерела. Основним джерелом фолієвої кислоти є овочі: салат, капуста, петрушка, томати, морква, буряк. Цим вітаміном багаті також печінка, нирки, яєчний жовток, сир. Деяка кількість фолієвої кислоти синтезується мікроорганізмами у товстому кишечнику.

Біотин (вітамін Н). Роль в організмі. Біотин необхідний для нормальної функції шкіри, нервової системи; він бере участь в обміні жирних кислот та стеролів.

Властивості. Біотин стійкий до кисню повітря, руйнується при дії лугів.

Потреба. Добова потреба в біотині дорослої людини складає в середньому 150 мкг.

Недостатність. Дефіцит біотину в організмі може настати під час захворювань кишечнику, зниженні функцій шлункових залоз, а також у результаті тривалого застосування антибіотиків та сульфаніламідів, що пригнічують діяльність кишкової мікрофлори, яка синтезує цей вітамін. Вживання великих кількостей сирих яєчних білків може призвести до недостатності біотину. Це пов’язано з тим, що сирий яєчний білок містить авідин, який зв’язується з біотином. Він утворює з ним нерозчинні комплекси, що призводить до порушень засвоювання цього вітаміну.

Гіповітаміноз біотину проявляється спочатку лущенням шкіри, а потім її запаленням на руках, ногах, обличчі. Пізніше з’являються в’ялість, сонливість, нудота, втрата апетиту, набрякання язика, болі у м’язах, недокрів’я.

Джерела. Біотин міститься у всіх харчових продуктах, особливо його багато у субпродуктах (печінка, серце, нирки), дріжджах, бобових, цвітній капусті, грибах, яєчному жовтку, горіхах. У здорової людини, яка отримує збалансоване харчування, потреба в біотині задовольняється тією його кількістю, яка всмоктується з товстого кишечнику, де біотин синтезується мікроорганізмами.

Пантотенова кислота (вітамін В₃). Роль в організмі. Пантотенова кислота входить до складу ферменту, який каталізує перетворення в організмі вуглеводів, білків та жирів. Вона бере участь у синтезі ацетилхоліну, має регулювальний вплив на функції нервової системи, залоз внутрішньої секреції, рухову активність кишечнику, сприяє знешкодженню харчових отрут.

Властивості. Пантотенова кислота стійка до дії світлових променів, кисню повітря, стабільна у нейтральному середовищі, але швидко руйнується у гарячих, кислих та лужних розчинах.

Потреба. Добова потреба в пантотеновій кислоті для дорослої людини становить 5-10 мг. Вона збільшується під час важкої фізичної праці, при пониженій функції щитовидної залози, недостатньому вмісті білка в харчовому раціоні.

Недостатність. При дефіциті пантотенової кислоти відзначається в’ялість, сонливість, апатія, втрата чутливості пальців рук, ніг, потім з’являються пекучі болі в ногах.

Джерела. Пантотенова кислота міститься в усіх харчових продуктах. Дуже багатими джерелами цієї кислоти є печінка тварин, м’ясо, риба, яйця, зернові культури, бобові, цвітна капуста. У молочних продуктах, фруктах та деяких овочах пантотенової кислоти мало, частина її синтезується мікрофлорою товстого кишечнику.

ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

Ретинол (вітамін А, антиксерофтальмічний, антиінфекційний, вітамін росту). Роль в організмі. Ретинол необхідний для нормального зору, клітинного диференціювання, відтворення та цілісності імунної системи. Ретинол називають вітаміном росту, бо він необхідний для забезпечення процесів росту та розвитку людини, формування скелету. Ретинол бере участь у біосинтезі глюкопротеїнів, які входять до складу слизових оболонок та інших бар’єрних тканин, тому він необхідний для нормальної функції слизових оболонок очей, дихальної, травної систем та сечовивідних шляхів. Альдегідна форма вітаміну А входить до складу зорового пурпуру, забезпечуючи адаптацію очей до різної освітленості середовища.

Властивості. Ретинол руйнується при освітленні ультрафіолетовим промінням, під час впливу кисню повітря, а також при наявності в жирах продуктів окислення жирних кислот.

Потреба. Добова потреба в вітаміні А (різні форми) становить 1000 мкг; вона може задовольнятися b-каротином, який перетворюється в ретинол у стінці тонкого кишечнику та печінці. Потреба в вітаміні А зростає при роботі, яка пов’язана з напруженням органа зору (водії всіх видів транспорту, ювеліри і т.д.) або з хімічними речовинами, пилом, які подразнюють слизову оболонку очей, верхніх дихальних шляхів, шкіру.

Недостатність. Через дефіцит ретинолу в харчуванні уповільнюється ріст, порушується здатність зорового апарату адаптуватися до різних ступенів освітленості середовища, відбувається ороговіння слизових оболонок дихальних шляхів, шкіри, ока. У цих тканинах з’являються тріщини, в результаті відбувається їх інфікування, розвивається запалення.

Джерела. Ретинол зустрічається тільки в продуктах тваринного походження – печінці худоби, тріски, ікрі осетрових риб, вершковому маслі, яйцях, сирах. У меншій кількості ретинол міститься в сметані, вершках, жирному сирі, жирній рибі. Джерелами b-каротину є овочі, що мають жовтогаряче забарвлення, ягоди, фрукти. Багаті на b-каротин морква, особливо червона (в ній міститься b-каротину в 9 разів більше, ніж у жовтій), садова горобина, перець червоний, зелень петрушки, абрикоси, гарбузи, зелений горошок, черешня, смородина. b-каротин краще засвоюється з рослинних продуктів після кулінарної обробки (відварювання, подрібнення), ніж із сирих. У деяких продуктах тваринного походження також є b-каротин, наприклад у вершковому маслі (особливо навесні та влітку), яєчному жовтку. При правильній кулінарній обробці (без доступу кисню повітря) зберігається близько 70% вітаміну А.

Кальцифероли (вітаміни D₂, D₃, антирахітичний фактор). Роль в організмі. Кальциферол регулює обмін кальцію та фосфору, забезпечує всмоктування цих елементів в тонкому кишечнику, а також реабсорбцію фосфору в ниркових канальцях та перенесення кальцію із крові до кісткової тканини, тобто бере участь в її формуванні.

Властивості. Кальциферол стійкий до дії високої температури, не руйнується під час кулінарної обробки.

Потреба. Добова потреба в вітаміні D становить для дорослих 100 МЕ (2,5 мкг). Вона підвищується при малій сонячній інсоляції (взимку), а також при роботі під землею (шахтарі, метробудівники). Це пов’язане із зниженням перетворення під впливом ультрафіолетових променів на вітамін D₃ 7-дегідрохолестеролу, який міститься в шкірі.

Недостатність. Тривала відсутність кальциферолу в харчуванні дітей призводить до розвитку рахіту. Основні симптоми цього захворювання пов’язані з порушенням нормального процесу кісткоутворення. Розвивається остеомаляція – розм’якшення кісток. Під вагою тіла ноги деформуються, набувають О- або Х-подібної форми. На кістково-хрящовій межі ребер наявні потовщення (“рахітичні чотки”). Грудна клітка деформується (“курячі груди”). Для дітей з очевидними ознаками рахіту характерна нестійкість до інфекцій, в’ялість, понижений тонус м’язів, в тому числі живота. Підвищене газоутворення сприяє збільшенню його об’єму.

При тривалому дефіциті кальциферолу у дорослих розвивається остеопороз – розпушення кісток: кістки стають крихкими внаслідок вимивання з них солей, які вже відклалися. У результаті виникають часті переломи, які повільно загоюються. Розвивається карієс зубів. Ранніми ознаками D-вітамінної недостачі є роздратованість, поганий сон, пітливість, втрата апетиту.

Джерела. Вітамін D міститься в основному в продуктах тваринного походження – печінці, молочних жирах, жирі з печінки тріски, ікрі риб.

Токофероли (вітамін Е, вітамін розмноження). Роль в організмі. Токофероли беруть участь в процесах тканинного дихання; вони є ефективними антиокислювачами, які запобігають утворенню надмірної кількості вільних радикалів в організмі: підвищують стійкість мембран еритроцитів. Оскільки статеві залози дуже чутливі до їх дії, характерним наслідком Е-авітамінозу є порушення функції розмноження. Вітамін Е необхідний для підтримки нормальних процесів обміну речовин у скелетних м’язах, м’язі серця, а також у печінці та нервовій системі.

Властивості. Біологічну активність мають декілька близьких за структурою сполук. Вони стійкі до нагрівання, але руйнуються під впливом ультрафіолетових променів, а також тоді, коли прогіркне масло.

Потреба. Добова потреба в токоферолі для дорослих людей становить 12-15 мг. Вона підвищується під час важкої фізичної праці, в умовах недостачі кисню, у спортсменів.

Недостатність. Дефіцит токоферолу в харчуванні може виникнути при тривалій відсутності в харчовому раціоні нерафінованих олій. Для Е-гіповітамінозу характерна м’язова слабкість, порушення статевої функції, периферичного кровообігу, руйнування еритроцитів.

Джерела. Багатими джерелами вітаміну Е є нерафіновані олії (соняшникова, соєва, бавовняна, кукурудзяна), а також зелене листя овочів, яєчні жовтки.

Філохінон (вітамін К, антигеморагічний Роль в організмі. Вітамін К бере участь у синтезі протромбіну та ряду сполук, необхідних для скипання крові. Активність вітаміну К мають і деякі інші похідні нафтохінону.

Властивості. Вітамін К стійкий до нагрівання, руйнується під впливом світла, нестійкий у лужному середовищі.

Потреба. Добова потреба в вітаміні К у дорослих становить 0,2-0,3 мг.

Недостатність. Основною ознакою дефіциту вітаміну К в їжі є кровоточивість. Вона розвивається при порушенні протромбіноутворювальної функції печінки, відтоку жовчі, прийманні ліків, які пригнічують життєдіяльність нормальної мікрофлори товстого кишечнику.

Джерела. Багатим джерелом вітаміну К є листяні овочі, цвітна та білокачанна капуста, томати, картопля, а також печінка.

У здорових людей вітамін К синтезується мікрофлорою кишечнику.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 791 | Нарушение авторских прав