У групі вітамінів розрізняють власне вітаміни, тобто речовини, при відсутності яких розвиваються специфічні авітамінози, та вітаміноподібні речовини, ступінь незамінності яких не доведений. Однак вони сприятливо впливають на процеси обміну речовин, особливо в екстремальних умовах.
Вітаміни ділять на дві групи: водорозчинні та жиророзчинні. Нижче наведена сучасна класифікація вітамінів (табл.6.1).
У низці продуктів містяться провітаміни, тобто сполуки, з яких в організмі утворюються вітаміни. До них відносяться каротини, які розщеплюються в ряді тканин з утворенням ретинолу (вітаміну А), деякі стероли (ергостероли, 7-дегідрохолестерол та ін.), які перетворюються на вітаміни групи D під впливом ультрафіолетового опромінення.
У звичайних харчових раціонах, які містять продукти тваринного та рослинного походження, найбільш дефіцитними, частіше взимку та ранньої весни, є вітаміни С, В1, В2 та А, тому що вони можуть руйнуватися в процесі зберігання. Крім того, має значення зміна асортименту продуктів (плодів, овочів, ягід), який протягом цих сезонів стає менш різноманітним.
Причиною гіповітамінозу D є світлове голодування, тому що взимку ультрафіолетове проміння не досягає поверхні землі. Деякі вітаміни широко розповсюджені в продуктах харчування, тому здорова людина не відчуває в них недостачі – це пантотенова, ліпоєва, фолієва кислоти, біотин, токофероли та ін. Мікрофлора, яка населяє товстий кишечник, синтезує ряд вітамінів, які можуть використовуватись організмом людини. Це філохінон, фолієва кислота, піридоксин. При зміні складу мікрофлори, зумовленому незбалансованим харчуванням, різними захворюваннями товстого кишечнику та прийманням ліків, які пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, розвиваються відповідні гіповітамінози.
Частковий біосинтез ніацину здійснюється в тканинах організму людини із триптофану при участі піридоксину.
Усім вітамінам властива захисна роль в організмі проти різних негативних чинників. Механізм їх участі в цих процесах специфічний для кожного вітаміну.