ВІТАМІНОПОДІБНІ РЕЧОВИНИ
До цієї групи відносяться біофлавоноїди, холін, інозит, ліпоєва, оротова, параамінобензойна кислоти та ін.
Холін (вітамін В4). Роль в організмі. Холін бере участь в обміні жирів, є необхідним для біосинтезу лецитину, попереджує жирове переродження печінки, тобто відноситься до ліпотропних речовин. З холіну утворюється ацетилхолін, що виконує функції медіатора у нервовій системі.
Потреба. Добова потреба в холіні для дорослих становить 250-600 мг. Вона зростає під час важкої фізичної праці, в умовах підвищеної температури повітря (“гарячий” цех, жаркий клімат). Достатній вміст у раціоні білків, багатих на метіонін, вітаміну В12 та фолієвої кислоти, зменшує потребу організму в холіні, тому що ці нутрієнти забезпечують його біосинтез в організмі.
Недостатність. Найбільш характерним симптомом холінової недостатності є жирове переродження печінки, що призводить до порушення її важливих функцій (депонування глікогену, синтезу протромбіну, знешкодження токсичних речовин та ін.), а в подальшому – до загибелі частини клітин, розвитку цирозу. При недостачі холіну порушується також функція нирок та підвищується кров’яний тиск.
Джерела. Холін міститься в печінці, нирках, м’ясі, рибі, яєчному жовтку, вівсяній крупі, сметані, вершках, жирному сирі, капусті.
Інозит (вітамін В4). Роль в організмі. Інозит грає важливу роль в обміні речовин у нервовій тканині, нормалізує її функцію, має ліпотропну дію, стимулює рухову активність травного тракту, сприяє зменшенню кількості холестеролу в крові.
Властивості. Інозит добре розчиняється в воді, але під впливом теплової обробки продуктів руйнується на 50 %. У зернових продуктах інозит утворює з фосфорною кислотою сполуку, яка не засвоюється – фітин; теплова обробка, активізуючи фітазу, яка міститься в рослинах, сприяє частковому розщепленню фітину.
Потреба. Дорослій людині на добу необхідно вживати 1,0-1,5г інозиту.
Джерела. Інозит міститься у м’ясі, серці, яйцях, зернових продуктах, зеленому горошку, цитрусових, капусті та інших рослинних продуктах.
Оротова кислота (вітамін В13). Роль в організмі. Оротова кислота позитивно впливає на синтез білків, процеси росту, покращує функції печінки.
Потреба не встановлена. З лікувальною метою при деяких захворюваннях крові та печінки призначають по 1,5-3,0 г/добу.
Біофлавоноїди (вітамін Р). Роль в організмі. Вітамін Р містить групу біологічно активних речовин (рутин, катехіни), які здатні підвищувати міцність стінок капілярів, завдяки чому зменшується їх проникність. Речовини з Р-вітамінною дією беруть участь у тканинному диханні, економлять витрати у тканинах аскорбінової кислоти.
Потреба. Добова потреба в вітаміні Р для дорослих людей складає 35-50 мг. Вона підвищується в умовах дії деяких виробничих отрут.
Недостатність. Р-гіповітаміноз, як правило, поєднується з С - вітамінною недостатністю. Розвивається крихкість стінок дрібних судин, виникають точкові крововиливи, болі в ногах під час ходіння, швидка втомлюваність, знижена резистентність до пошкоджувальних факторів.
Джерела. Вітамін Р міститься в зеленому горошку, апельсинах, чорній смородині, лимонах, плодах шипшини, перці, чорноплідній горобині, малині, суниці, зеленому чаї.
Метилметіонін сульфоній (вітамін U, противиразковий фактор). Роль в організмі. Завдяки наявності лабільних метильних груп вітамін U має ліпотропну дію; аналогічно холіну, він попереджує утворення виразок слизової оболонки шлунка та стимулює їх загоєння; позитивно впливає на функції слизових оболонок інших органів.
Властивості. Вітамін U руйнується під час теплової обробки: чим вона довша, тим більше руйнування.
Потреба в вітаміні U не встановлена.
Джерела. На вітамін U багаті соки сирих овочів (особливо капусти), а також плодів.
Пангамова кислота (вітамін В15). Роль в організмі. Вітамін В15 має ліпотропну дію завдяки наявності рухомих метильних груп; сприяє поліпшенню тканинного дихання, особливо в умовах недостачі кисню.
Потреба не встановлена.
Джерела. На пангамову кислоту багаті ядра кісточок абрикосів, персиків, та інших плодів, а також печінка.
L-карнітин (вітамін Вт). Роль в організмі. Карнітин необхідний для перенесення жирних кислот із цитоплазми в мітохондрії, де відбувається вивільнення з них енергії.
При недостачі карнітину невикористані жирні кислоти накопичуються в цитоплазмі і виникає дефіцит енергії, який найбільш відчутний серцевим м’язом та скелетною мускулатурою.
Властивості. Карнітин утворюється з метіоніну та лізину за участю заліза та вітаміну С, тобто з незамінних харчових речовин, які надходять ззовні.
Потреба. Потреба в карнітині для здорової людини не встановлена; вона підвищується під час порушення ліпідного обміну, виснаження, низки захворювань, в тому числі щитовидної залози (тиреотоксикозі).
Джерела. Карнітин міститься в основному в продуктах тваринного походження: печінці, м’ясі, молоці.
Інші вітаміноподібні речовини містяться в більшості харчових продуктів, завдяки чому здорова людина не відчуває недостачі в цих сполуках.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 581 | Нарушение авторских прав
|