АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Електромагнітний склад сонячної радіації

Прочитайте:
  1. C У ділянці пахвинних складок мокнуча поверхня до виразки
  2. C) Имеют место фолликулы со складками, эпителиальными почками и микрофолликулами; в фолликулах кубические тироциты; коллоид в виде гомогенной массы.
  3. E. - Так. Хоча в нормі розміри селезінки складають: довжина 12 см, ширина 8 см, товщина 3- 4 см, однак після прийому їжі може збільшуватися в 4- 5 рази.
  4. I. За фiлогенетичним розвитком (чи по складностi)
  5. II. Організація і склад експертних комісій
  6. II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
  7. А 3.4.3. Диференційований підхід до терапії пацієнтів з ускладненим ГК
  8. А — шейка матки (? Есть просто складка, а не столб складок)
  9. Алгоритм действий при измерении температуры тела в паховой складке и в подмышечной области.
  10. Амінокислотний склад вірусних білків

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ІМ. Є.Й МУХІНА

 

Розглянуто на засіданні медико - профілактичної ЦК Протокол№___ “____”________2011р. Голова ц/к ______ Невмержицька Н.П.

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Для організації самостійної роботи студентів

на тему:

Гігієна повітря

ВИКЛАДАЧ:

МЕДВЕДЄВ В.Ф.

Кіровоград


Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації.

Навчальна мета

 

1.1. Ознайомитись з фізичними характеристиками та біологічними властивостями ультрафіолетової радіації (УФР).

1.2. Оволодіти методами вимірювання інтенсивності УФР.

1.3. Освоїти одиниці вимірювання інтенсивності УФР та розрахунки УФ опромінення (УФО) при різних методах вимірювання.

 

Питання для самостійної підготовки

 

3.1. Природа сонячної радіації, основні складові елементи корпускулярної та електромагнітної частини сонячної радіації.

3.2. Спектральний склад ультрафіолетової частини сонячної радіації на межі з атмосферою і на поверхні Землі (області А, В, С). Озоновий шар атмосфери і його гігієнічне значення.

3.3 Штучні джерела УФР, їх фізичні та гігієнічні характеристики.

3.4. Основні види біологічної (біогенної та абіогенної) дії УФР та її особливості для кожної області спектрального складу УФР.

3.5. Методи вимірювання інтенсивності УФР – фізичні, фотохімічні, біологічні, розрахункові.

3.6. Одиниці вимірювання інтенсивності УФР, що використовуються при цих методах, їх взаємоспіввідношення.

3.7. Поняття еритемної, фізіологічної, профілактичної дози УФО.

 

Завдання (задачі) для самопідготовки

 

4.1. Ледь помітне почервоніння (еритема) на шкірі передпліччя через 20 годин після локального опромінення лампою ЛЕ-30 розвинулось під другим віконцем біодозиметра Горбачова, через яке опромінення здійснювали протягом 5 хвилин. Розрахуйте інтенсивність УФР в біологічних, фотохімічних, фізичних одиницях. Чому буде дорівнювати фізіологічна та профілактична доза в цих же одиницях?

4.2. Одержання еритемної дози УФО від лампи ЛЕ-30 забезпечується протягом 4 хвилин на відстані 2 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані 4 м від лампи.

Сонячна радіація, її фізичні характеристики

Та спектральний склад.

Сонячна радіація – це інтегральний потік корпускулярних часток (протони, альфа-частинки, електрони, нейтрони, нейтрино) та електромагнітного (фотонного) випромінювання.

 

Електромагнітний склад сонячної радіації

(за R.F.Donnelly, O.R.White, 1980)

  Довжина хвилі l в нанометрах
Діапазон радіочастот > 100 000
Далека інфрачервона ділянка 100 000 – 10 000
Інфрачервона ділянка 10 000 – 760
Видима, або оптична ділянка 760 – 400
Ультрафіолетова ділянка 400 – 120
Крайня ультрафіолетова ділянка 120 – 10
М’яке рентгенівське випромінювання 10 – 0,1
Жорстке рентгенівське випромінювання < 0,1

 

УФР Сонця з довжиною хвилі менше 290 нм повністю поглинається киснем та озоном у верхніх шарах земної атмосфери. Проте, забруднення атмосфери промисловими викидами, особливо фреоном, сприяє руйнуванню озонового шару атмосфери, появі так званих “озонових дірок”, через які до поверхні землі доходять більш короткі та небезпечні для всього живого УФ промені.

Штучні джерела УФ радіації:

· прямі ртутно-кварцеві (ПРК), дугові ртутно-кварцеві (ДРТ) лампи генерують УФР у діапазоні хвиль 240-380 нм;

· лампи еритемні увіолеві (ЕУВ-15, ЕУВ-30, ЛЕ-30) – у діапазоні 285-380 нм;

· лампи бактерицидні увіолеві БУВ-30, ЛБ-30 – у діапазоні 240-380 нм.

Весь діапазон УФ-випромінювання Сонця та штучних джерел поділяється на три області:

- область А – довгохвильове УФ-випромінювання: l = 315-400 нм;

- область В – середньохвильове УФ-випромінювання: l = 280-315 нм;

- область С – короткохвильове УФ-випромінювання: l = 10-280 нм.

Спектральний склад та основні властивості УФ-радіації представлені на мал. 2.1.

 

 

 

Мал. Спектральний склад та основні властивості

ультрафіолетової радіації (УФР)

 

Біологічна дія УФР: біогенна (загально стимулююча, Д-вітаміноутворююча, пігментоутворююча) та абіогенна (бактерицидна, канцерогенна тощо).

1. Загальностимулююча (еритемна) дія УФР радіації властива діапазону 250-320 нм, з максимумом при 250 і 297 нм (подвійний пік), та мінімумом при 280 нм. Ця дія проявляється в фотолізі білків у шкірі (УФ промені проникають у шкіру на глибину 3-4 мм) з утворенням токсичних продуктів фотолізу- гістаміну, холіну, аденозину, пірімідінових сполук та інших. Останні всмоктуються в кров, стимулюють обмін речовин в організмі, ретикулоендотеліальну систему, кістковий мозок, підвищують кількість гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, активність ферментів дихання, функцію печінки, стимулюють діяльність нервової системи тощо.

Загальностимулююча дія УФР підсилюється завдяки її еритемному ефекту – рефлекторному розширенню капілярів шкіри, особливо, якщо одночасно має місце достатньо інтенсивне інфрачервоне випромінювання. Еритемний ефект при надмірному опроміненні може закінчитись опіком шкіри.

2. Д-вітаміноутворююча (антирахітична) дія УФР властива для діапазону 315-270 нм (область В) з максимумом в діапазоні 280-297 нм. Дія заключається в розщеплені кальциферолів: із ергостерину (7,8-дегідрохолестерину) в шкіряному салі (в сальних залозах) під впливом УФР завдяки розщепленню бензольного кільця утворюється вітамін Д2 (ергохолекалциферол), вітамін Д3 (холекалциферол), а з провітаміну 2,2-дегідроергостеріну – вітамін Д 4.

3. Пігментостворююча (загарна) дія УФР характерна для діапазонів області А, В і довжиною хвилі 280-340 нм з максимумом при 320-330 нм та 240-260 нм. Вона обумовлена перетворенням амінокислоти тирозіну, діоксіфенілаланіну, продуктів розпаду адреналіну під впливом УФР і ферменту тірозінази в чорний пігмент меланін. Меланін захищає шкіру (і весь організм) від надлишку УФ, видимої та інфрачервоної радіації.

4. Бактерицидна (абіотична) дія УФР властива області С і В та охоплює діапазон від 300 до 180 нм з максимумом при хвилі 254 нм (за іншими даними – 253,7-267,5 нм). Під впливом УФР спочатку виникає подразнення бактерій з активацією їх життєдіяльності, яка зі збільшенням дози УФО змінюється бактеріостатичним ефектом, а потім – фотодеструкцією, денатурацією білків, загибеллю мікроорганізмів.

5. Канцерогенна дія УФР проявляється в умовах жаркого тропічного клімату та на виробництвах з високими рівнями та тривалою дією технічних джерел УФР (електрозварювання тощо).


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1073 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)